chrome firefox opera safari iexplorer

Українське суспільство руйнує агресія

20 липня 2012 о 12:50

Українці готові з'їсти один одного за найменших підстав, зазначає у свіжому випуску журнал Корреспондент. Журналісти пишуть, що суспільство руйнує агресія — породження бідності, радянської культури і невпевненості в завтрашньому дні.

За підсумками опитування, проведеного в березні дослідницькою компанією Research&Branding Group, 76% українців переконані, що побутові відносини між співвітчизниками деградують. Стільки ж опитаних стверджують, що у них немає почуття захищеності від будь-яких насильницьких дій щодо себе.

Як зазначає видання, не надто тішать і результати досліджень Інституту Горшеніна, згідно з якими, більш як 60% опитаних українців оцінюють рівень моральності в країні як низький, і при цьому майже 40% вважають допустимою грубість і нецензурну лайку.

Експерти впевнені, що побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що безпосередньо пов'язано з психологічним напруженням у ньому. За допомогою грубості, часто невмотивованої, багато виявляють страх, невпевненість у собі і в завтрашньому дні. [Людина хамить]«, випереджаючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово побоюється», — вважає соціальний психолог Олег Покальчук.

Ослаблий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і, водночас, прискорення його ритму — все це викликає агресію, доповнюють соціологи. Та й 70 років радянської влади, в перші десятиліття якої інтелігентне поводження вважалося ознакою приналежності до ворожого клану, теж не пройшли дарма і дали свої плоди. В результаті сьогодні особливо високого рівня агресія досягає в мегаполісах, де велика концентрація людей, пише Корреспондент.

«Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності», — заявив лікар-психотерапевт, автор книги Український менталітет про особливості національного характеру Олександр Стражний. Він уточнив, що хамство не є національною рисою українців, що в кожної нації зустрічаються грубіяни. «Однак у співгромадян погані риси характеру частіше спливають назовні на тлі бідності і боротьби за виживання», — додав він.

«Фінансове благополуччя є одним з факторів, що пояснюють, чому в багатьох країнах Західної Європи, США загальний рівень агресії і хамства нижчий, ніж у бідній Україні», — резюмував психотерапевт.

«Кобило, тобі вдома сидіти треба було, а не за кермом», — почула на свою адресу з відкритого вікна Volkswagen Touareg 34-річна співробітниця піар-відділу великої столичної компанії. Водія позашляховика розлютило, що її малолітражка заважає йому їхати. За словами співрозмовниці Корреспондента, на вигляд це був молодий інтелігентний хлопець в окулярах, котрий, мабуть, поспішав на роботу.

Розділи: Суспільство

5 жовтня

Інші дати
Олекса Синявський 
1887 – визначний український мовознавець і педагог, провідний діяч у нормуванні української літературної мови (1917–1933), фактичний редактор остаточного тексту «Українського правопису» (1927). Репресований.
Розгорнути
Народився Павло Попович
(1930, м. Узин Київської обл. - 2009) - льотчик-космонавт, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу, Герой праці. Перший політ у космос здійснив 12-15.08.1962 р. на кораблі "Восток-4", другий - 3-19.07.1974 на кораблі "Союз-14" і орбітальній станції "Салют-3"
Розгорнути
Народився Володимир Забаштанський
(1940, с. раїлів Вінницької області. - 2001) - український поет, перекладач. Автор поетичних збірок "Наказ каменярів", "Віра в людину", "Запах далини", "Жага життя" та ін.
Розгорнути
Народився Богдан-Ігор Антонич
(1909, с.Новиця, нині - Польща - 1937) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Автор збірок поезій «Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга Лева».
Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. (Богдан-Ігор Антонич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі