chrome firefox opera safari iexplorer

Стрітенську церкву відбудують за сучасним архітектурним проектом (ФОТО)

05 жовтня 2012 о 08:53

Містобудівна рада затвердила проект відбудови Стрітенської церкви. Архітектори і релігійна громада вирішили не використовувати жоден із чотирьох відомих варіантів Стрітенської церкви для її відбудови і розробили новий сучасний проект.

Про це стало відомо під час засідання Містобудівної ради Києва, повідомляє член Містобудівної ради, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Відбудований храм повинен стати домінантою реконструйованої Львівської площі. Враховуючи нинішній вигляд площі, на думку експертів та релігійної громади, відбудовану за котримсь із старих відомих з часів Київської Русі варіантів церкву було б важко вписати у нову містобудівну ситуацію, що склалась та цьому місці. Тому було розроблено новий сучасний проект храму», — пояснив О. Бригинець.

Депутат розповів, що, згідно з проектом церкви, на вході до храму розміщуватиметься ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість», яка знаходилася на Львівських воротах. В одному з варіантів проекту нескляна частина церкви буде оздоблена під унікальну мішану кладку часів Київської Русі – плінфу, яка використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі Х століття — початку ХІІІ століття.

«Стрітенська церква біля Львівської брами зустрічала, тобто «стрічала», всіх прихожан, які йшли до Михайлівського Золотоверхого, дорогою ліворуч, і тих, хто йшов дорогою праворуч до Софії Київської. Тож вона завжди мала важливе значення для киян і гостей столиці», — наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, церква Стрітення Господнього була закладена Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, поки не була знищена більшовиками в 1934 р. Офіційною причиною знесення церкви називають плани тодішньої влади реконструювати площу, яку, до речі, досі так і не привели до ладу. А справжньою причиною, як стверджують, був страх влади перед дивами, які на власні очі побачили комуністи — в 30-х роках відбулось диво самооновлення церковних бань, які раптом засяяли, наче щойно позолочені.

Стрітенська церква є особливою ще й тим, що на відміну від деяких інших церков, які будувалися і з часом зникали, завжди була на Львівській площі, про що свідчать київські мапи майже усіх історичних періодів України.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути