В Україні стрімко закриваються цукрові заводи. Вітчизняний цукор витісняє з ринку продукція хімічної промисловості – небезпечні синтетичні підсолоджувачі, йдеться у сюжеті «ТСН-Тиждень».
«Багато промисловості працюють на хімічних цукрозамінниках. Скільки ми його їмо з тістечками, хлібом, молочними продуктами — тільки один Бог знає», — каже директор Згурівського цукрового заводу Василь Харченко. Цукровий завод у селищі Згурівка цього року не працюватиме. Склади заводу завалені торішнім цукром, бо місцеві підприємства його більше не купують, задовольняючись цукрозамінниками.
За статистикою, українець в рік з'їдає 36 кілограмів цукру. І майже 9 кілограмів цукрозамінника. Та визначити, скільки і чого саме з'їли конкретно ви чи ваші діти, вкрай складно. Бо хімсполук, що замінили поля з цукровими буряками, безліч, кажуть спеціалісти. У той час, як в Європі забороняють використання небезпечних підсолоджувачів, Україна стає «полігоном для утилізації» цукрозамінників, стверджують експерти.
Як дізналися журналісти «ТСН-Тиждень», торік в Україну ввезли майже 12 тис. тонн цукрозамінників. «Сьогодні Європа повністю заборонила вживання синтетичних цукрозамінників. Канада, Америка, Японія. Сьогодні Україна стала так би мовити полігоном утилізації продуктів», — стверджує голова Національної асоціації цукровиків України («Укрцукор») Микола Ярчук.
Особливо небезпечними цукрозамінники є для дітей. «Цукрозамінник для дитини – неприпустимо. Це ми зразу виховуємо і вирощуємо дебіла», — зазначає Ярчук. У Європі використання цукрозамінників регулюють до дрібниць нормативними документами. В них розписано, скільки, чого і куди можна додавати. В Україні такий документ теж є — законпроект про харчові добавки — на дві сторінки. Проте, скільки саме цукрозамінників міститься у продуктах харчування пересічного українця, з'ясувати складно.
Охочим потрібно буде постійно носити з собою три довідники. За одними перекладати, яка ж добавка ховається за позначкою Е. За іншими — вираховувати, скільки на кілограм ваги її можна з'їсти. Але це лише коли виробник сумлінно вкаже, що в продукті є замінник цукру, який він і скільки його там. Під замком цьогоріч майже половина цукрових заводів в Україні. Якщо так піде й далі, то справжній український цукор незабаром можна буде побачити хіба що по телевізору, підсумовують журналісти.
