chrome firefox opera safari iexplorer

У музеї Івана Гончара близько тисячі ікон потребують реставрації

30 квітня 2013 о 16:03

Музей Івана Гончара представив виставку великоформатних світлин 14 найбільш пошкоджених творів сакрального мистецтва – ікон, церковних скульптур та підсвічників-трійць — зі свого фондосховища.

У такий спосіб музейники хочуть привернути увагу меценатів до проблеми збереження та відновлення експонатів, що десятиліттями лежать у запасниках фондів, і не можуть бути відреставрованими через брак коштів.

Директор музею Петро Гончар каже, що реставрації потребують майже тисяча ікон.

«У нас ікон багато, оскільки у радянський час це все руйнувалося, викидалося. Вони в жахливому стані. Іван Макарович витягував ікони з вогню, на свинарниках ними були застелені підлоги. Ми надіємося, що в нас знайдуться такі люди, які дадуть копійку, щоб відновити або хоча б законсервувати, аби ікони далі не руйнувалися».

Оновлення хоча б однієї ікони коштує від 500 до 5000 гривень, залежно від важкості пошкодження. Окрім того, реставрація майстрів-реставраторів в Україні недостатньо.

«Четвертину експонатів треба дуже реставрувати, бо вони у плачевному стані. Особливо дерев'яна ікона, бо на дереві відбиваються атмосферні перепади, а в нас же немає спеціального збереження з клімат-контролем, тому взимку, коли вологість збільшується, дошка розширюється, а влітку всихається – це руйнує верхній шар дошки. В нас є два реставратора, які тільки тим і займаються, що приклеюють те, що відстає за один сезон».

Завідувач відділу реставрації у Івано-Франківському краєзнавчому музеї Валерій Твердохліб реставрує ікони 17 років. Каже, що належних умов зберігання ікон немає, тому навіть відреставровані, вони швидко знову потребують оновлення.

«Я реставрую ікону, кладу її в запасники у фонди і вона далі там стоїть у не зовсім підготовлених приміщеннях. І ситуація не змінюється. Тоді я зрозумів, що цю проблему треба піднімати. Бігати і просити гроші у влади — не вихід».

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути