Хоча ситуація в українській економіці є вкрай напруженою, керівництво країни навряд чи допустить дефолт по зовнішніх зобов'язаннях, а от із внутрішніми намагатиметься маніпулювати — вважають українські експерти.
«Катастрофічною та драматичною» назвав нинішню економічну ситуацію в країні лідер опозиційної фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк. Пан Яценюк, який свого часу виконував обов'язки керівника Нацбанку та очолював міністерство економіки, вважає, що зараз «вся банківська система країни перебуває під серйозним ударом — ударом вірогідної девальвації національної грошової одиниці».
Він також твердить, що «в країні немає достатньо валюти, аби утримувати обмінний курс».
Цієї п'ятниці опозиція обіцяє надати документальні підтвердження «непрофесійної» економічної політики нинішнього уряду, і, зокрема, пояснити причини майже двомісячних Клацнути затримок у виплатах по захищених і незахищених статтях бюджетних видатків.
Соціальна допомога — у 2014
Експерти дотримуються різних поглядів на те, чи, дійсно, можлива різка девальвація гривні, але погоджуються з тим, що причини для неї дійсно існують і що уряд робитиме все, аби уникнути цього, а також дефолту по зовнішніх зобов'язаннях країни.
Вони також не виключають, що це можу відбуватися за рахунок «утискання» фінансування внутрішніх видатків.
Ризик дефолту має будь-яка держава, в якої є зовнішні борги, але країн, які б не мали зовнішніх боргів у сучасному світі майже немає.
«Українська ситуація викликає певне занепокоєння, бо в України боргів багато. У вересні цього року суверенний борг України — зовнішній і внутрішній — перевищив 68 млрд доларів. Чистий зовнішній борг складає близько 20 млрд. доларів, що вже перевищує наявні валютні резерви країни. І це є певною психологічною межею», — каже директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник, але дефолту не прогнозує.
«Наступного року ситуація із соціальними виплатами має покращитися. Передусім, за рахунок друку коштів. Треба також розуміти, що 2013 рік — це рік формування виборчих фондів»
Руслан Бортник, Український інститут аналізу і менеджменту політики
Він також вважає, що нинішні проблеми із виконанням бюджету, крім суто економічних причин, пов'язаних із тим, що українська економіка скорочується, мають також і політичні причини:
«Наступного року ситуація із соціальними виплатами має покращитися. Передусім, за рахунок друку коштів. Треба також розуміти, що 2013 рік — це рік формування виборчих фондів», — нагадує Руслан Бортник.
Він також каже, що наступний місяць — листопад — буде дуже напруженим, адже саме на нього припаде і остаточне вирішення питання про підписання Угоди про асоціацію з ЄС, і повернення МВФ 1,7 млрд доларів за попередніми позиками, і вирішення питання із новими кредитами.
Якщо угоду з ЄС буде підписано, і рішення МВФ про відновлення кредитування України буде позитивним, у 2014 році українському урядові буде значно легше шукати кошти для покриття зовнішніх боргів та внутрішніх витрат, — вважає експерт.
«Віяльні» відключення
«Нас рятує те, що більшість наших боргів — внутрішні. А по внутрішнім боргам дефолт ніхто оголошувати не буде, — каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Дмитро Боярчук. — Що ж стосується зовнішніх боргів, то нині валютний ринок балансується тільки адміністративними заходами. А досвід Білорусі показав, що довго на них покладатися не можна. Якщо гривня піде вниз, це буде значним ударом і по внутрішньому споживанню, і по економіці загалом. Тоді емісія гривні має прискоритися, а це вже буде одна із передумов для технічного дефолту».
«Згадайте, як це було у 90-х із електрикою, — одних відключили, інших підключили. Щось комусь не видадуть в одному районі, потім у другому. І буде враження, що ніби всім щось виплачують, але хтось щось недоотримає» Дмитро Боярчук, CASE-Україна
Подальший розвиток подій, за словами Дмитра Боярчука, залежатиме від того, «де ми будемо наприкінці листопада».
Що ж до внутрішнього «дефолту», коли від кінця літа держава не фінансує ті чи інші бюджеті видатки, то, як вважає експерт, покриття цих боргів буде здійснюватися через випуск казначейських векселів, а також свого роду «віяльними відключеннями» тих чи інших соціальних видатків у тих чи інших регіонах.
«Згадайте, як це було у 90-х із електрикою, — одних відключили, інших підключили. Щось комусь не видадуть в одному районі, потім у другому, — і буде враження, що ніби всім щось виплачують, але хтось щось недоотримає», — каже виконавчий директор CASE-Україна.
