Дo 1847—1850 poкiв вiднoситься пepeбyвaння нa Укpaїнi вiдoмoгo фpaнцyзькoгo письменника poманіста Оноре де Бальзака.
Жив він у селі Верхівні на Київщині у своєї коханої Еви (Евеліни) Ганської, з котрою одружився в Бердичеві у 1850 році, за кілька місяців перед своєю смертю.
О. Бальзак у своїх листах до родини подає загальні риси українського життя, зокрема, торкається господарських відносин, ґрунту, підсоння, рослинності України, згадує першорядну фабрику сукна у Верхівні і т.д.
«В царстві квітів і зелені» — як називає О. Бальзак Україну – є багато контрастів і див:
«Країна ця дивна з того погляду, що поруч з надзвичайним блеском бракує в ній самого необхідного комфорту»
«Не можна уявити собі просторів та врожаю на цих землях, котрих ніколи не гноять і на котрих щороку сіють жито».
Про промисловість тих часів читаємо у Бальзака:
«Верхівня має досить велике населення, тут існує суконна фабрика, дуже добра. Мені роблять плащ на сибірській лисиці на зиму з тутешнього сукна, і це сукно варте французького. Виробляють 10 тисяч штук на рік».
«Маємо тут (у Верхівні) людину, що виробляє з заліза чудові речі. Колиб ти післав мені малюнок килиха, який би багатий не був, він зуміє зробити його з заліза, або срібла. Це якийсь Бенвенуто Челліні, що вискочив посеред України, ніби-то печериця. Як би ти міг також додати до цього малюнка декілька добрих Гравюр, які часто продаються нізащо, і зробити невеличку КОЛЕКЦІЮ орнаментів, я поверну тобі з подякою гроші. Скажу тобі, як ти можеш усе те переслати, і ми помогли б, таким робом, поважному і великому артистові, дати йому моделі» (Лист до Льоран Жан, Париж 1848).
Про химерні здібности українців, що до куховарства Бальзак пише:
«Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю приятельську послугу, як Ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготовлення хліба, що дає високу ідею про винаходи населення комбінувати самі прості речі. Чи так воно само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?» (лист до п. Ширковичевої з 29. XI. 1848).
Про Київ О. Бальзак писав:
«Я бачив північний Рим, місто православ’я з 300 церквами, багацтвами Лаври, св. Софії, степів. Цікаво раз побачити, Маємо тут цікавий союз роскоші й мізерії. Такий спектакль дає Київ... На протязі 15 або 20 днів контрактів (ярмарку) у Київ приїздять зі всіх кутів Росії, буває такий рух у справах, забавах, що неможливо, щоб я описав тобі, або ж кому іншому... Я бачив на контрактах у Київі чудесні килими в такому роді, як мені дала в останньому році п. Г. і між іншими річами 12 стільців чудового виробу. Але ж усе це було в такій ціні, що прийшлось відмовитись».
Про українських жінок Бальзак зауважує:
«Молоді дами бувають на балах в сукнях королівської роскоші, далеко більшої від усього того, що можна побачити в Парижі... Вони руйнують чоловіків своїм вбранням…»
* З книги Володимира Січинського «Чужинці про Україну», видана у Львові Видавничою кооперативою «Червона калина», 1938 рік.
