Як повідомляє ZN.UA, у 2014 році першість в рейтингу «Топ — 200 Україна» з двох сотень вітчизняних навчальних закладів розділили між собою КНУ імені Тараса Шевченка та НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Вони обігнали інші виші з великим відривом, оскільки, за словами керівника проекту «Топ — 200 Україна» Олесі Линовицької, проводять активну роботу з усіх напрямків діяльності.
«Висока затребуваність випускників цих вишів на ринку праці, як в Україні, так і за кордоном, відображає, з одного боку, високу якість підготовки студентів, постійне впровадження нових технологій в освітній процес. З іншого — тісне партнерство з роботодавцями. Якісно новою особливістю цих університетів є активізація їхньої інноваційної діяльності», — запевнила Линовицька.
У першій десятці університетів зберегли своє місце Харківський національний університет ім. В.Каразіна (3 місце), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (4 місце), Національний гірничий університет (7 місце), Дніпропетровський національний університет (10 місце). Поліпшили позиції НТУ «Харківський політехнічний інститут» (5 місце), Національний університет «Львівська політехніка» (6 місце). У Топ-10 також увійшов Львівський національний університет ім. І.Франка, перемістившись з 14 на 9 позицію.
Експерти відзначають: підвищення рейтингу навчального закладу або утримання його на певному рівні в умовах конкуренції, вимагає постійних зусиль всього академічного колективу. Вплив тільки на «реперні точки» або епізодичні зусилля не викликають стійкого поліпшення позицій університету в рейтинговій таблиці. Університет, на шляху до свого академічного успіху, до пошуку своєї ніші, своєї конкурентної переваги завжди повинен дотримуватися довгострокової стратегії розвитку.
У свою чергу, президент Міжнародної групи з університетських рейтингів (IREG) Ян Садлак сподівається, що збільшення популярності подібних рейтингів і зростання інтересу до них з боку органів державного управління, адміністрацій університетів, роботодавців поступово сформує на національному рівні культуру використання зовнішнього оцінювання діяльності вишів.
