chrome firefox opera safari iexplorer

Що можна купити на зарплату українця?

24 вересня 2014 о 11:17

Як змінилася у зв'язку з кризою купівельна спроможність українців? Сильно змінилася, що й говорити. І, звичайно ж, не в кращу сторону. Ціни, як відомо, ростуть, причому на все — на комунальні послуги та паливо, на продукти та одяг, побутову хімію і зв'язок. Зростає вартість послуг, які надаються українцям. І все більше і більше людей стають «самі себі майстрами»: ремонтують, будують, клеять, стрижуть і шиють самі. Замість таксі їдуть навіть не на маршрутці, а на трамваї. А якщо вже їдуть на таксі з якихось причин, то торгуються до останнього і чайових не залишають.

Більше того, люди відмовляються від багатьох продуктів, які раніше купували. У розряд делікатесів переходять навіть звичайний сир, не кажучи вже про якісь новації.

Кореспондент інтернет-видання Новини України — From-UA вирішив проаналізувати не горезвісний споживчий кошик, а реальну купівельну спроможність українців. Ми уявили собі, як живе не найбідніший, але і не дуже заможній середній городянин в середній квартирі, має середню зарплату і середні запити. Бюджет завжди складається з двох частин: дохідної і видаткової. Розглянемо обидві. Отже —

Доходи

Доходи українців у цілому знизилися. Навіть якщо ваша зарплата не змінилася (а у багатьох вона зменшилася), то в доларовому еквіваленті ви все одно стали отримувати менше. А ціни у нас традиційно прив'язані саме до американської валюти. В крайньому випадку — до європейської. Стабільніше всього себе в кризу відчувають ті, хто отримує зарплату в іноземній валюті. Ось вже кому пощастило! Але таких щасливчиків мало, це, як правило, ті люди, які працюють на іноземні компанії віддалено.

Крім програмістів та взагалі працівників сфери IT непогано почувають себе колектори і кредитні оператори. Вони хоч і не отримують зарплату в доларах, але їх прибутку зростають прямо пропорційно погіршення життя в країні. Чим гірше в нас, тим більше у них клієнтів.

Таблиця максимального приросту зарплат щодо аналогічного періоду минулого року:

62jpg

А ось інша статистика, тепер про тих, кому важче за всіх:

63

Розвиток мереж неперспективно в умовах кризи, без асистента теж цілком можна обійтися, PR зараз затребуваний тільки у політиків. Це всі професії благополучного періоду. Офісний планктон різного роду постраждав від кризи найбільше — у деяких компаніях розпустили по домівках майже половину співробітників. Кого назовсім, кого — з формулюванням «неоплачува відпустка на невизначений період».

За даними Держстату за перше півріччя 2014 року середня зарплата штатного працівника в Україні склала 3395 гривень, що на 8,9 відсотка менше, ніж за перші сім місяців 2013 року.

«Порівняно з минулим місяцем 2013 р., найбільше показники впали в Донецькій і Луганській областях (31,2% та 27,5% відповідно). Також скоротилася зарплата жителів Волинського регіону (7,7%), Львівської (7,2%), Чернівецької (6,1%) та Рівненського (6%). 

В цілому в Україні рівень реального заробітку у липні порівняно з червнем зменшився на 1,8% (3537 грн), а в Києві — на 4,9%. Незважаючи на падіння показників, у столиці, як і раніше, найвищі середні зарплати — 5639 грн, а найнижчі зафіксовані у Тернопільській області — 2732 грн. Крім того, в Донецькій області заробіток впав до 2980 грн з 3996 грн, а у Луганській — до 2875 грн з 3571 грн (порівняння показників липня червня).

Зменшилися зарплати в області мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (на 9,2%), адміністративного обслуговування (на 3,8%) та будівництва (на 2,1%)», — такі дані повідомляє прес-служба Держстату.

Ось стоїть наш середній українець і тримає в руках свої кровні 3395 гривень. Йому трохи сумно, але все одно приємно — які, а гроші. Це потім, коли вони протечуть як вода крізь пальці, йому стане боляче і сумно за себе і за державу, а поки — ось вони, в руці.

Потрібно прожити місяць, заплатити за свою середню квартиру, за проїзд та інше. Чи вистачить йому? Давайте подивимося.

Комунальні послуги

Так як наш середній українець — відповідальний товариш, то він не йде купувати собі платтячко або пити пиво з однодумцями. Ні, першим ділом він думає про головне: про квартплату і комунальні платежі. Тому що знає, що заборгованості у цій сфері мають властивість зростати сніговим комом і швидко ставати непідйомними.

З 1 липня вартість оплати комунальних послуг зросла на 40 відсотків.

Двокімнатна квартира середнього киянина та його сім'ї (середньої, із трьох чоловік) разом з електрикою, водою, але поки без опалення обходиться приблизно 600-700 гривень. А коли включать опалення становитиме 1050—1150 гривень.

Віднімаємо з 3395 гривень зарплати усереднені 650 гривень квартплати і залишається 2745.

Продовжимо.

До обов'язкових витрат також відносяться платежі за зв'язок, дитячі освітні установи та проїзд.

Грубо прикинемо, що витрати на дитячі школи-садки складають 350 гривень, проїзд до роботи і назад громадським транспортом 7 гривень (туди і назад метро + трамвай або автобус). 22 робочих дні — це 154 гривні. Будемо вважати, що за вихідним наш усереднений товариш нікуди не їздить, а гуляє пішки. Навколо будинку.

Зв'язок — інтернет, телефон і сюди ж включимо телебачення — це ще 250 гривень.

Значить за вирахуванням цих витрат залишається 2745 — (250 + 350 + 154) = 1991. 

Не хочеться, але необхідно включити в витрати і медичні витрати.

Ліки

Лікуватися сьогодні стало так дорого, що дозволити собі цю розкіш можуть тільки дуже забезпечені люди. Іншим вибору не залишили або будь здоровим, або чекай поки само пройде.

Стандартна домашня аптечка без урахування вітамінів або спеціальних ліків від складних хвороб, обійдеться вам від 82 гривень (тільки перев'язувальні матеріали та антисептики) до 200-500 гривень (універсальні).

Продукти

Якщо зростання вартості імпортних товарів, безпосередньо залежить від валютних коливань, і це ще можна якось зрозуміти і пояснити, чому ростуть ціни на українські товари, на овочі, молоко і навіть на хліб?

Це неочевидно, але легко зрозуміти, якщо замислитися: адже ціна готового продовольчого товару складається не тільки з вартості інгредієнтів, але і з вартості електрики, бензину, води ітд.

Що в залишку? 

Життя середнього українця з кожним днем все більше схожа на виживання. Кожна додаткова витрата зменшує залишок: зимові чоботи або пальто стають предметами, практично недоступними простим смертним. Збільшиться сума у квитанції за комуналку в опалювальний сезон — зменшиться набір продуктів, який можуть дозволити собі люди.

Хтось вважатиме за краще перейти на каші, втішаючись тим, що «не хлібом єдиним», хтось буде шукати підробітку і вечорами «трішечки шити», хтось-брати кредити (стаючи клієнтом спочатку кредитних операторів, а потім, практично неминуче, колекторів). 

Хотілося б на цьому місці зробити якийсь оптимістичний пасаж, та ось біда — не виходить. Крутитися і викручуватися доведеться всім, в міру здібностей і фантазії.

Джерело: from-ua.com
Розділи: Суспільство

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути