chrome firefox opera safari iexplorer

Протягом 5 років в Україні стане більше заповідних лісів

21 січня 2015 о 14:28

Сьогодні 5,5% площі України (окрім морської акваторії) займають об’єкти природно-заповідного фонду. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, до 2017 року частка заповідності має зрости до 11%, а до 2021 року – до 15% площі держави. Такі вимоги визначені як цією Програмою у зв’язку із процесами євроінтеграції України, оскільки саме 15% заповідності є пріоритетним європейським показником, так і українськими екополітичними документами — Стратегією до 2020 року, документами в сфері заповідної справи.

У Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) провели дослідження, які території можуть сприяти майбутньому розвитку природно-заповідного фонду держави.

— Далеко не будь-яка ділянка може стати природоохоронною територією за європейськими стандартами. Проблема полягає у тому, що незайманої природи в Україні дійсно залишилося дуже мало. – розповідає заступник Голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Пасовища і сіножаті, якщо це не природні степи або луки – не мають особливої природної цінності. Аналогічно – ставки і водосховища – здебільшого вони не є вдалим варіантом для заповідання. З іншого боку, степові схили, кам’янисті ґрунти та осипи і, звичайно – болота – практично всі вони потребують охорони. Натомість таких територій в Україні сумарно не більше 7,3%, частина з яких вже зараз заповідана.

Дослідники вважають, що основним резервом для заповідання є ліси, адже вони складають понад 2/3 всіх природних і напівприродних територій в Україні. 15,7% лісів вже зараз віднесено до природно-заповідного фонду. Але для того, щоб досягти зазначених вище «нормативних» показників заповідності, у найближчі роки необхідно залучити до заповідного фонду значно більші площі лісових земель. Якщо пропорційно заповідати ліси, заболочені землі та степові ділянки, то до 2017 року у склад природно-заповідного фонду слід додатково віднести 13% всіх лісових земель, а до 2021 року – 39,5% лісів. В цьому буде і реалізація положення Лісового кодексу, що основне завдання лісової політики — екологічне. Додатковим аргументом є зростаюча роль лісових екосистем як останнього форпосту біорозмаїття, потужного чинника стабілізації клімату та вловлювача вуглекислого газу.

Природоохоронці-активісти готові надати конкретні пропозиції щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду — для розвитку України на засадах збалансованого розвитку.

Джерело: necu.org.ua
Розділи: Довкілля

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі