Така невтішна перспектива випливає з російського федерального закону № 506-ФЗ від 31 грудня минулого року. Цей закон передбачає, що «юридичні особи, які не привели свої установчі документи у відповідність до законодавства Російської Федерації, які не звернулися з заявою про внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру юридичних осіб та не набули статус філії (представництва) іноземної юридичної особи у строк, встановлений цією статтею..., після закінчення цього терміну не мають права здійснювати діяльність на території Російської Федерації... і підлягають ліквідації». Тобто невиконання цих вимог може призвести до заборони діяльності релігійних організацій і їх подальшу ліквідацію як юридичних осіб, констатує Інститут релігійної свободи (ІРС).
Завершити перехід кримських релігійних громад у російське правове поле планувалося до 31 грудня 2014-го, згодом цю формальність відтермінували до 1 березня 2015 року. Проте більшість церков і конфесій все одно не встигла вкластися у визначені рамки. За даними заступника повноважного представника президента РФ у Криму Володимира Бобровського, у Кримському федеральному окрузі наразі перереєструвалися лише 9 громад, ще 73 перебувають у стадії реєстрації. Це при тому, що на початку минулого року зі статусом юридичної особи діяли аж 1409 релігійних організацій, іще 674 не були зареєстровані взагалі. Крім юридичних перепон, є такому «саботажу» й інші причини. «За російським законодавством, зареєструвати релігійну громаду може лише громадянин Росії. А наші парафіяни залишилися українцями і навіть відмовилися від російських паспортів. Тому перереєстровувати наші парафії за російським законодавством у нас немає змоги і, якщо чесно, то й бажання. Ситуація складна, але подивимося, що буде далі», — повідомив «УМ» глава Інформаційного управління Київської патріархії архієпископ Євстратій (Зоря). За його словами, на півострові досі діє дванадцять парафій УПЦ КП.
На думку експертів ІРС, позбавлення статусу юридичної особи поставить під загрозу майнові права українських та кримськотатарських релігійних громад, які не зможуть розпоряджатися своїми храмами, молитовними будинками, мечетями та іншими спорудами. Вимога щодо перереєстрації безпосередньо спонукає українських священиків і віруючих приймати громадянство Росії і мимоволі переходити під юрисдикцію російських релігійних центрів. Найбільших гонінь у цій ситуації можуть зазнати священики Київського патріархату та УГКЦ, яких, власне, не жалували тут і до анексії. За минулий рік вони вже фактично позбулись кількох храмів на півострові, а багато парафіян через утиски, переслідування та неприйняття нових реалій змушені були переїхати на материкову Україну.