Що саме сталося
17 липня 2014 року літак Boeing-777 компанії Malaysian Airlines (рейс MH17) виконував політ за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур. О 16:20 за місцевим часом він опинився за 50 кілометрів від російського кордону в районі села Грабового Донецької області, де йшли бої із застосуванням важкої техніки між Збройними силами України та проросійськими сепаратистами. У лайнер влучила ракета, яка зруйнувала його.
Ніхто з 298 осіб, які були на борту, не вижив. 195 загиблих були громадянами Нідерландів.
Після катастрофи не вдалося знайти та ідентифікувати двох осіб.
З чого стріляли
Найімовірніше, що ракету було запущено із зентіно-ракетного комплексу (ЗРК) «Бук-М1» — це найбільш поширена версія події. Саме її важають основною члени міжнародної групи, яка веде у Нідерландах кримінальне розслідування трагедії, а також журналістські групи, які проводять незалежні розслідування, зокрема Correctiv, Bellingcat та російська «Новая газета».
Цієї ж версії дотримується і виробник «Буків», російський концерн «Алмаз-Антей». Концерн, утім, наполягає на тому, що йдеться про такий тип ЗРК та ракети, які перебувають тільки на озброєнні української армії.
Є також версія Слідчого комітету РФ про можливий удар по Boeing з повітря штурмовиком Су-25. Вона спирається на свідчення іспанського авіадиспетчера, особа якого не встановлена, а також українського авіамеханіка. Враховуючи характер руйнувань Boeing та можливості Су-25, експерти називають цю версію малоймовірною.
Звідки «Бук» і звідки стріляли
Якщо виключити якісь фантастичні версії, то є лише три варіанти того, хто міг керувати ЗРК, що запустив фатальну ракету. Це могли зробити Збройні сили України, сепаратисти, які захопили український ЗРК, або ж російська армія. Ці варіанти безпосередньо пов'язані з найбільш суперечливим моментом — звідки стріляли. За версією Міністерства оборони РФ, ракета була випущена з «Буку» української армії, що перебував у селі Зарощенське Донецької області. Але Україна наполягає на тому, що в цьому районі не було ніяких її зенітно-ракетних комплексів, пусків ракет не було, та й Зарощенське на той момент контролювали сепаратисти.
Представники «ДНР» та «ЛНР» після падіння Boeing спростували твердження про їхню вину у катастрофі, як і заяви про захоплення «Буків» в одній з українських військових частин. Версії про безпосередню вину сепаратистів протирічить і той факт, що для обслуговування «Буків» потрібні спеціальні знання та навички персоналу.
Залишається версія, за якою «Бук», який зробив трагічний вистріл, прибув з Росії. Його шлях до України та назад спробував відновити Іггі Останін, який працює в групі Bellingcat, котра займається громадянською журналістикою розслідувань. Він стверджує, що на основі фото- та відеозйомки з інтернету зміг зафіксувати пересування «Буку» з військової частини №32406 53-ї курської зенітно-ракетної бригади в бік Ростовської області в червні. Потім — територією України вже в день катастрофи до контрольованого сепаратистами міста Сніжне (за 30 кілометрів на схід від Зарощенського), а потім — його повернення до Росії.
Міжнародна група слідчих вважає версію про вистріл зі Сніжного основною. На сайті групи і сьогодні висить оголошення про пошук свідків та очевидців, котрі «можуть надати інформацію про транспортування комплексу „Бук“ на тягачі Volvo 17 та 18 люипня 2014 року в районі Донбасу (Україна). 17 липня цей комплекс на гусеничних колесах пересувався в районі міста Сніжне».
Свідчення того, що ракета була випущена саме зі Сніжного, є, але їх небагато. Твердження жителів міста, які були очевидцями запуску ракети, записали репортери західних інформаційних агентств, а також команди Correctiv. Російський журналіст Сергій Пархоменко стверджує, що виявив фотографії зі слідами запуску «Бука» зі Сніжного. Вважають, що однозначну відповідь про місце гіпотетичного запуску ракети може дати аналіз зразків ґрунту.
Хто веде розслідування, і коли воно буде завершене
Є два офіційних розслідування. Одне веде спеціальна комісія під егідою Нідерландської ради з безпеки. У рамках цього технічного розслідування була зібрана інформація про обставини, котрі безпосередньо спричинили падіння літака. Але технічне розслідування не передбачає пошук винних.
Це завдання міжнародної слідчої групи, до якої увійшли представники Малайзії, Австралії, Бельгії та Нідерландів. Робота слідчої групи просувається повільно й триватиме «як мінімум до кінця 2015 року», як уточнив DW представник прокуратури Нідерландів. «Ми збираємо доказ за доказом», — підкреслив він. У міжнародній слідчій групі не виключили, що робота триватиме і в 2016 році.
Російське МЗС виступило з критикою розслідування, зокрема через те, що представникам Москви фактично відмовили в повному доступі до матеріалів технічного розслідування.
Хто винний
Імена підозрюваних не названі, але їх особи встановлені, говорять у міжнародній слідчій групі. Імовірно, йдеться про безпосередніх виконавців та командирів, які наказали вразити повітряне судно.
Окрім цього, родичі жертв збиралися подати скаргу до Європейського суду з прав людини, щоби притягнути до відповідальності тих, хто, на їхню думку, не зробив усього, щоб уникнути катастрофи. Це, як вважають родичі, влада України, яка не закрила вчасно небо над Донбасом для польотів цивільної авіації, та Malaysian Airlines, які не змінили маршрут в обхід східної України, щоб знизити ризик для пасажирів.
Де і як будуть судити винних
Створити трибунал ООН для суду над гіпотеттичними винуватцями трагедії Boeing вимагають не лише родичі загиблих, але й уряди Нідерландів, Малайзії, Австралії, Бельгії та України. У порядок денний найближчого засідання Ради Безпеки ООН уже внесений проект резолюції про створення міжнародного трибуналу.
Москва відкидає ідею такого суду, називаючи його спробою вплинути на Росію. РФ має у Раді Безпеки ООН право вето, яким може скористатися. У цьому випадку постане питання, до якого суду передати справу. У МЗС Нідерландів DW повідомли, що спочатку докладуть усіх зусиль для скликання трибуналу ООН. Якщо ця ініціатива зазнає невдачі, є альтернативний план, але нідерландські дипломати поки що не поспішають розголошувати його деталі.
