Цьогоріч, кажуть фахівці, завдяки хорошій погоді, сік кришталево прозорий і набагато солодший.
Сокиричівське лісництво на Волині — одна із березових плантацій, де лісівники мають можливість зібрати більш-менш повний врожай. Бригадир Олег Глова просвердлює в деревах отвори, а його колега ставить цівки. Сік одразу починає стікати тонким струменем у кульок чи банку. У цьому гаю вже підсочено тисячу дерев, а під ними більше двох тисяч ємностей.
“Просвердлюємо до тисячі штук, аби жінки з хлопцями встигали підбиватися, Теж втомлюєшся, поки цілий день пилкою. Ми березу мусимо шкодити, бо потім через деякі роки зрізуються і наново ділянка засаджується”, — розповідає бригадир Олег Глова.
Якість соку залежить від умов, де його збирають, і від погоди. Проте його цілюща формула залишається незмінною. Цього року зріс попит саме на сирець. Тим більше, що й ціна смішна — 70 копійок за літр.
“Дуже багато людей до нас звертаються за соком-сирцем. Уже далі вони його самі переробляють, але, в основному, люди зрозуміли, що найбільше користі дає сирий сік. Сечогінний і жовчогінний, використовується в косметиці, дуже виводить вугрі, пігментні плями”, — каже інженер лісових культур Ківерцівського лісгоспу Тетяна Неводнічек.
“Й напилися вже. Перші два дні добре сік поміг. Бігали, нирки добре працювати стали. Того року скинула 3 кілограми. Схудла, сік виводить з організму шлаки”, — сказала збирачка соку Любов Глова.
Щоночі дерева віддають до 3-х літрів цілющих сліз, а вдень коли потепліє, набігає удвічі більше. Зібраний напій зливають у відра і зносять до автоцистерни. Від 7 ранку до 21 вечора ці жінки, більшість з яких уже на пенсії, намотують десятки кілометрів і переносять щонайменше по 70-80 відер соку. За літр їм платять 6 копійок. Кажуть, це хороша ціна. За сезон вони очікують заробити по півтисячі гривень.
З лісу сік доставляють на переробку. Тут його варять, підсолоджують і закривають у банки. Цьогоріч планують заготовити понад 1000 тонн. Як натуральний продукт він користується попитом у Європі й Канаді. В Україні залишається лише 20% напою.
“Сік привозиться з лісу, обробляється того ж дня. Якщо треба затриматися годину-дві, ми обов’язково затримаємося і його переробимо. Натуральний сік іде. Натуральний цукор, у нас немає ніяких відхилень від технологій”, — запевняє стерилізаторка Людмила Катеринюк.
Просувати натурпродукт до вітчизняного споживача виробникам украй важко. Супермаркети вимагають оплати за право реалізації, потужні бренди не зацікавлені в добросовісному конкуренті.
Це одні із чинників, чому ціна в магазинах банки березового соку у 30 разів вища від тої, за якою реалізує ліс.
