chrome firefox opera safari iexplorer

До керівництва заповідників треба повернути справжніх музейників, не заробітчан, яких по-сучасному називають менеджерами

07 листопада 2012 о 12:23

Виступаючи на всеукраїнському історико-культурологічному форумі «Сікорські читання» Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко зазначив, що Михайло Сікорський – це поодинокий чоловік, який своєю сподвижницькою роботою показав, як можна зберегти українську історію, традиції та культуру. Саме за його ініціативи фактично за 50 років було створено ціле музейне містечко, яке складалося майже з 30 музеїв.

Натомість, нагадав М. Томенко, коли Сікорський прибув  у Переяслав-Хмельницький у 1951 році в тамтешньому краєзнавчому музеї було лише 32 експонати.

«Згадуючи, пошановуючи та аналізуючи діяльність Михайла Сікорського сьогодні треба сказати, що  музейною справою повинні займатися не лише професіонали  й патріоти, а й її сподвижники», — зазначив Микола Томенко.

За словами Віце-спікера, справжньою трагедією є те, що відбувається сьогодні, коли Міністерством культури проголошений новий підхід до управління музеями та заповідниками і їх очолюють менеджери. Це чітко видно на прикладі  Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», в якому керують так звані менеджери.

«Це може призвести до того, що такі заповідники можуть перетворитися із території духовності на місце для гулянок чиновників, де з часом зникатимуть цінні експонати, а унікальні музеї передаватимуться конфесіям», — наголосив він.

Микола Томенко нагадав, що вже є приклад конфлікту між церквою і національними заповідниками, коли церковні приміщення, які збережені державою, і є складовою національного заповідника хоче відібрати церква. На думку Томенка, тут повинен бути  пріоритет національного заповідника, а не  місцевого священика, який визначає свої правила поведінки.

Підсумовуючи, Віце-спікер заявив, що сьогодні до керівництва музеїв мусять повернутися людей, які ними живуть, а не заробітчани на музеях, яких по-сучасному називають менеджерами.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути