chrome firefox opera safari iexplorer

Закривають журнал «Перець»

26 вересня 2013 о 14:19

Керівник видавництва “Преса України” підписав наказ про ліквідацію журналу “Перець” та скорочення штату працівників із 1 грудня 2013 року. Причина – його нерентабельність.

Про це повідомляють на сторінці “Перцю” у Facebook, пише ЛітАкцент.

“Працівникам запропоновані посади в комбінаті на кшталт брошурувальника, прибиральника тощо. Журналу у березні 2014 року виповнилося би 92 роки. За часів СРСР його наклад складав близько 3 мільйонів. За рахунок доходів журналу утримували різні партійні видання. Творчий колектив (художники – карикатуристи, гумористи, штатні працівники) змушений шукати прихистку в якомусь іншому видавництві. Дуже сумно! Чекаємо на пропозиції”, – йдеться в повідомленні.

Довідка

“Перець” — український сатирично-гумористичний ілюстрований журнал.

Один із двох найпопулярніших гумористичних журналів СРСР (разом із московським “Крокодилом”; на початку 1986 р. тираж “Перцю” становив 3,3 млн прим., “Крокодила” — 5 млн прим.). Свого часу в ньому працювали Остап Вишня, Олександр Довженко, Василь Еллан-Блакитний.

 

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути