chrome firefox opera safari iexplorer

Майже 80% українців надали благодійну допомогу армії або переселенцям

22 жовтня 2014 о 09:10

За віковим розподілом більше благодійників серед тих, кому від 50 до 60 років (41%), а також серед молоді 18-29 років (34,5%).

77,7% українців з травня до вересня надавали благодійну допомогу армії або вимушеним переселенцям.

Про це свідчать дані спільного опитування фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» і КМІС, інформує Українська правда.

32,5% українців відповіли, що вже перевели свої кошти на рахунку української армії.

Ще 23% громадян скористалися допомогою благодійних фондів та волонтерських організацій, передавши кошти, речі та продукти саме через них.

9% взяли участь у магазинних акціях, купивши товари за списками для потреб армії і передавши їх волонтерам, або кинувши гроші у скриньки.

Особисто допомагають вимушеним переселенцям речами і грошима 7% громадян, а 0,8% прийняли переселенців у себе вдома.

Волонтерством, тобто безпосереднім збором коштів, ліків, речей і доставкою їх у гарячі точки, займаються 3% українців.

В демографічному розрізі чоловіки і жінки проявляють свою благодійність майже порівну.

35% чоловіків і 30% жінок схильні особисто перераховувати кошти на рахунки армії.

Передавати ж допомогу через благодійні фонди більше беруться жінки (24%), ніж чоловіки (20%).

Люди з вищою (33%) і спеціальним (33%) освітою допомагають більше, ніж ті, хто має неповну середню (19%).

За віковим розподілом більше благодійників серед тих, кому від 50 до 60 років (41%), а також серед молоді 18-29 років (34,5%).

Відчутно переважає допомога сільського населення: серед городян тільки 28% перерахували кошти армії і 11,5% передали допомогу волонтерам; серед селян таких відповідно — 40% і 46%.

Серед регіонів найбільше допомагають армії та переселенцям Захід і Центр, (47% і 37%). Південь і Схід дещо відстають — 29% і 18% відповідно.

Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім АР Крим та Луганській області, замість якої збільшена квота Донецької області.

Всього було зібрано 2035 анкет. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Джерело: УНIАН
Розділи: Громадська думка

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі