chrome firefox opera safari iexplorer

Колектив Національної радіокомпанії України «за» суспільне мовлення, але проти його приватизації

30 грудня 2014 о 15:57
blog.i.ua

Колектив Національної радіокомпанії України оприлюднив відкритий лист Президенту України П. Порошенку, в якому висловлює стурбованість обраним Урядом шляхом реформування НРКУ у суспільне мовлення.

Під відповідним зверненням поставили особисті підписи більше 500 співробітників Національної радіокомпанії України.

У своєму зверненні співробітники НРКУ наголошують, що вони – «цілковито «ЗА» суспільне мовлення, попри певні соціальні втрати для вікової частини творчого складу. За це ми боролися і на Майдані, що вирував буквально біля порога Українського радіо. Ми прагнемо єдиного — аби нова і надвідповідальна справа започатковувалася і здійснювалася не поспіхом, а у суворій відповідності до ЗАКОНУ, професійно і максимально прозоро».

Колектив Українського радіо наголошує, що із занепокоєнням дізналися зі ЗМІ про прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 7.11.2014 р. № 693 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

«Занепокоєння це пов'язане передусім з тим, що обраний Урядом шлях реформування нашої галузі не відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу, а саме положенням Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», зокрема — організаційно-правової форми, в якій здійснює діяльність НСТУ, способу утворення та способу управління НСТУ тощо. Ця Постанова дістала чимало зауважень щодо невідповідності чинному законодавству і за висновками правової експертизи Міністерства юстиції України.

Ще кілька, на нашу думку, надважливих питань.

Переживши у своїй історії кілька реформувань, засвідчуємо, — для нас найрезультативнішим у творчому і технічному розвитку було десятиріччя з 1995 року, коли радіо і телебачення роз'єдналися і УР позбулося «залишкового» принципу фінансування. Це історичний факт. Шкода, що він не був врахований при прийнятті чинного Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Закон повертає нас до радянської моделі адміністрування, попри те, що у багатьох країнах Європи юридичний статус суспільного телебачення і радіо саме окремий.

Щодо економічних показників. Якщо не рахувати заборгованість перед Європейською Мовною Спілкою за членські внески (1,2 млн.грн), яку нам не фінансує Держказначейство, загальний баланс НРКУ (на відміну від НТКУ) -позитивний. Наше занепокоєння викликає інше — рівень капіталізації: балансова вартість Українського радіо становить лише близько 237млн.грн., де оцінені виключно матеріальні активи і жодним чином — нематеріальні: аудіо-фонди, зібрання унікальних записів, результат діяльності кількох поколінь радійників. До прикладу, у балансі Бі-Бі-Сі співвідношення вартості матеріальних і нематеріальних активів 1:6. У нас, зважаючи на непорівняно біднішу першу компоненту, воно буде у рази більшим. І розпочати процес оцінки треба до набуття статусу суспільного. Ці показники впливатимуть на ВВП держави.

На нинішньому етапі, зважаючи на зовнішні виклики прямої інформаційної агресії з боку РФ, варто на законодавчому рівні внормувати спеціальний статус іномовлення, як державної інституції, що репрезентує національні інтереси на міжнародному рівні.

Насамкінець: прийняття згаданої Постанови КМ України від 7.11.2014р. № 693 дає «зелене світло» медіа-піратам до безкарного використання аудіо-фондів УР, бо і сама не містить положення про правонаступництво на об'єкти авторського права та суміжних прав, що були створені телерадіоорганізаціями-попередниками за кошти державного бюджету, і скасовує чинність Постанови КМУ від 20.02.1995р. №129, в якій це правонаступництво також не було оформлене.

Зважаючи на викладене, а також на те, що об'єктивно Українське радіо це:

  • найдавніше вітчизняне медіа з максимальним поширенням територією України, що використовує усі можливі технічні засоби, а програмна політика якого охоплює усі без винятку вікові, освітні та станові прошарки суспільства, і стала соціально-культурним феноменом розвитку держави, фактором національної безпеки;
  • послідовний поборник істинних національних духовних цінностей, передусім української мови, школа вищої майстерності для тисяч журналістів, акторів, музикантів, з ним в усі роки співпрацювали видатні вітчизняні науковці та діячі культури;
  • найбільший в державі володар прав інтелектуальної власності в аудіо-сфері, єдиний засіб масової інформації, у діяльності якого левову частку складає власний національний художній контент, а фонди якого — культурний й історичний скарб, що має цінність світового масштабу;
  • єдине радіо, що з 1950 року веде транскордонне мовлення українською та іноземними мовами — англійською, німецькою, румунською, а від 10.12.2014р. — і російською на європейську територію РФ;
  • єдиний вітчизняний радіо-мовник, що гідно репрезентує Україну в Європейській Мовній Спілці — найбільшому світовому медіа-об'єднанні, і програми та спеціальні проекти якого регулярно використовують провідні радіостанції світу», — йдеться у зверненні до Президента.

Колектив Українського радіо просить П. Порошенка втрутитися у ситуацію, що склалася, забезпечити Українському радіо самостійний організаційно-правовий статус в системі суспільного мовлення і повернути процес реформування державного телерадіомовлення в суспільне у відповідність до чинного законодавства, аби не допустити безповоротних втрат, які стануться при невиправдано поспішному вирішенні цього суспільно-важливого завдання і зашкодять інтересам інформаційної безпеки України.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

23 травня

Інші дати
Народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький
(1863, с. Шолудьки Вінницької обл. - 1930) - архітектор, меценат. Автор Будинку з Химерами, собору святого Миколая в Києві та ін. Його називали "київський Гауді".
Розгорнути
Народився Григорій Чухрай
(1921, м. Мелітополь, Запорізька область – 2001) – кінорежисер, сценарист. Поставив кінокартини «Сорок перший», «Балада про солдата», «Чисте небо», «Пам'ять» «Трясовина» та ін.
Розгорнути
Народилася Христина Литвиненко-Волторніст
(1883, с.Христанівка, Полтавська область – 1978) – українська поетеса, бандуристка. Автор збірок віршів „Широким шляхом”, „Степові квіти”, пісень і віршів для дітей.
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга, завжди матиме погоничів» (Олена Теліга)
Розгорнути