chrome firefox opera safari iexplorer

Нам потрібне суспільне мовлення, а не телебачення і радіо однієї партії чи навіть Уряду — Микола Томенко

13 листопада 2014 о 12:48

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко радіє з того, що нарешті почалася реальна дискусія стосовно механізму створення суспільного телебачення і радіо, оскільки таємничий механізм створення кількома людьми ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» є не просто незаконним, а неприпустимим.

М. Томенко нагадав, що відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Національна суспільна телерадіокомпанія України» – це державна установа, яка контролюється не чиновниками, не Урядом і навіть не кількома керівниками Національної телекомпанії України, а наглядовою радою, яка найближчим часом буде створена.

Проте найбільш небезпечним є те, що характер створення Національної суспільної телерадіокомпанії України проведений у «кращих» традиціях української корупційної моделі, зауважує Микола Томенко.

«На сьогодні незрозумілою є доля не лише тисяч людей, які працюють зараз в НТКУ, НРКУ, обласних ТРК, і того, хто має моральне та професійне право після звільнень набирати в нову організацію нових журналістів (можливо, перший заступник голови НТКУ Олександр Лієв – активний діяч кримської організації Партії регіонів часів сумновідомого Василя Джарти?..) Не менш важливим є також питання, якою буде доля майна, фондів, і найважливіше – історичних, культурних цінностей ліквідованих державних установ, як того вимагає Постанова Кабміну», – зазначив Голова Комітету.

Так, Микола Томенко нагадав, що Національна радіокомпанія України має унікальний архівний фонд записів, що збирався протягом останніх майже ста років. За інформацією, балансова вартість усієї інфраструктури Національної радіокомпанії визначена як 209 мільйонів гривень. «Натомість ми розуміємо, що лише унікальний архів фонду записів (зокрема, аудіофонд містить біля 200 тисяч годин) коштує мільярди доларів», – зауважив Голова Комітету.

Тому Микола Томенко сказав, що, як і раніше, робитиме все, щоб в Україні було суспільне телебачення і радіомовлення, яке би пропагувало українські цінності, історію і традиції, а не одну партію чи навіть Уряд.

Джерело: tomenko.ua
Розділи: Громадська думка

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути