chrome firefox opera safari iexplorer

Велику лаврську дзвіницю незабаром відкриють для відвідувачів

25 лютого 2015 о 14:34

Наприкінці 2014 року Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник отримав Сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України про готовність до експлуатації Великої лаврської дзвіниці (І черга). І вже навесні цього року відвідувачі знову зможуть піднятися на Дзвіницю та з висоти пташиного польоту насолодитися чудовою панорамою стародавнього і вічно молодого Києва.

Про значний обсяг проведених науково-дослідних та ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятці архітектури ХVІІІ ст. розповідає завідувач сектору відділу науково-реставраційних та відновлювальних робіт Заповідника Наталя Золотопера.

Ремонтно-реставраційні роботи однієї з найбільш упізнаваних і найвеличніших пам’яток архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври розпочалися у 2010 році за проектом, розробленим інститутом «УкрНДІпроектреставрація» (головний архітектор проекту Цяук Л.І.), і тривали протягом останніх п'яти років.

Станом на 2010 рік мідна покрівля бані Дзвіниці мала численні пробоїни та тріщини, через які атмосферні опади потрапляли всередину споруди, і це призводило до руйнації цегляного мурування вінцевого карнизу. Для виконання робіт були встановлені риштування з третього ярусу до верху хреста Дзвіниці, площа яких становила 4 373 кв.м, та виконані першочергові протиаварійні роботи – укріплення цегляної кладки карнизів та колон, підсилення і укріплення опорних зон металевих балок третього ярусу Дзвіниці, підсилення конструкцій бані з відновленням втрачених вертикальних і горизонтальних елементів кріплення, а також заміна мідного покриття бані, що знаходилася у вкрай незадовільному стані.

Лаврська дзвіниця

Важливим етапом робіт стала реставрація цинкової основи ікон з живописом на барабані дзвіниці, яку провели живописці інституту «УкрНДІпроектреставрація».

У 2011—2012 рр. реставраційні роботи на фасадах третього та четвертого ярусів Дзвіниці продовжилися. Під час проведення ремонтно-реставраційних робіт на бічній грані пілястри аттику було обстежено та реставровано керамічну фігурку «Янголятка», яка є важкодоступною навіть для візуального огляду. Загалом роботи на фасадах Дзвіниці завершені у травні 2012 року.

Лаврська дзвіниця

У 2013 році ремонтно-реставраційні роботи проводилися в інтер’єрах Дзвіниці. Було здійснено підсилення та реставрацію шахти та будиночка годинникового механізму, а також виконано повний комплекс оздоблювальних робіт на сходових клітинах, у центральній залі першого ярусу, вестибюлі, бокових камерах та залі другого ярусу (частково).

У 2014 році здійснювалися комплексні електричні виміри системи блискавкозахисту та виконувалися пусконалогоджувальні роботи системи електроосвітлення та пожежної сигналізації.

Підсумовуючи, Наталя Золотопера зазначила, що здійснений комплекс ремонтно-реставраційних робіт за своєю складністю та обсягом проведено вперше за всю історію пам'ятки, а сама реставрація Великої лаврської дзвіниці відбувається за рахунок коштів державного бюджету. Завершення робіт (ІІ черга) планується в цьому році, за наявності фінансування.

Більше фото та детальніше про ремонтно-реставраційні роботи на Великій лаврській дзвіниці  у 2010—2014 рр.  можна дізнатися на сайті Національного Києво-Печерського заповідника

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...