chrome firefox opera safari iexplorer

Що робити мешканцям в разі перейменування їхніх вулиць?

30 квітня 2015 о 09:38

В той час, як київська влада затвердила нові назви вулиць у столиці, їхні мешканці питаються, чи потрібно їм змінювати документи на нерухомість. У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пояснюють, що переоформлювати папери не потрібно, повідомляє прес-служба мерії.

У свідоцтві про право власності, право на спадщину, договорах купівлі-продажу або дарування тощо не передбачене внесення змін у зв’язку із перейменуванням вулиці. Такі документи будуть чинними і далі.

Власник нерухомості має право із власної ініціативи переоформити документи під нові назви вулиць — для цього йому потрібно звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно, щоб внести зміни до Держреєстру.

Під час здійснення операції із нерухомістю — продажу, дарування, успадкування тощо — можна користуватись документами зі старими назвами вулиць, але додавати до них довідку про перейменування, отриману в Департаменті містобудування і архітектури.

Крім того, зміна документів, пов’язана зі зміною назви вулиці із комуністичною назвою, має здійснюватись без сплати реєстраційного збору відповідно до підпункту 7 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

Розділи: Суспільство

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути