chrome firefox opera safari iexplorer

Митці закликають не знищувати в метро мозаїки радянського періоду

13 травня 2015 о 15:48

Українські художники звернулися до Київського міського голови із відкритим листом

Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на текст звернення.

Митці-ініціатори проекту Soviet Mosaics in Ukraine («Ізоляція») звернулися до Київського міського голови Віталія Кличка

Київрада збирається демонтувати мозаїчне панно 1963 року на станції «Шулявській» і панно 1984 року на «Палаці Україна», створені заслуженими діячами мистецтв України Іваном Литовченком і Степаном Кириченком.

Станція "Палац Україна".  espreso.tv

Станція «Палац Україна». espreso.tv


Станція "Шулявська". espreso.tv

Станція «Шулявська». espreso.tv

Художники наголошують, що «монуметальні декоративні мозаїки є надзвичайно важливою верствою української культури, що містить зразки радянського модернізму — унікальні пам’ятки світового мистецтва. В середині ХХ століття ­ епоху тотального контролю та цензурування мистецтва — художники не могли собі дозволити вільних творчих пошуків в академічних роботах, тому часто втілювали їх в декоративних творах. Сьогодні є можливість незаангажованого сприйняття ідеологічної складової мозаїчних творів та об’єктивної оцінки їхньої художньої унікальності. Крім того, усвідомлення важливості збереження радянського культурного спадку є ознакою цивілізованого суспільства, де головною цінністю є уважне ставлення до культурно-історичних нашарувань».

Окрім цього митці додали, що кілька станцій київського метрополітену є пам’ятками культури місцевого значення, зокрема станції метро «Золоті Ворота» та «Либідська».

«Вважаємо за необхідне створити незалежну експертну комісію, для дослідження культурної цінності художнього оздоблення станцій київського метрополітену за участі представників проекту SOVIET MOSAICS IN UKRAINE», — додали у листі.

Нагадаємо, що у київському метро знайшли чимало радянських символів. Зокрема на станціях «Героїв Дніпра», «Вокзальна», «Арсенальна», «Університет», «Палац Україна», «Шулявська», «Берестейська», «Либідська», «Політехнічний інститут». З демонтованих елементів планують створити музей.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі