chrome firefox opera safari iexplorer

Митці закликають не знищувати в метро мозаїки радянського періоду

13 травня 2015 о 15:48

Українські художники звернулися до Київського міського голови із відкритим листом

Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на текст звернення.

Митці-ініціатори проекту Soviet Mosaics in Ukraine («Ізоляція») звернулися до Київського міського голови Віталія Кличка

Київрада збирається демонтувати мозаїчне панно 1963 року на станції «Шулявській» і панно 1984 року на «Палаці Україна», створені заслуженими діячами мистецтв України Іваном Литовченком і Степаном Кириченком.

Станція "Палац Україна".  espreso.tv

Станція «Палац Україна». espreso.tv


Станція "Шулявська". espreso.tv

Станція «Шулявська». espreso.tv

Художники наголошують, що «монуметальні декоративні мозаїки є надзвичайно важливою верствою української культури, що містить зразки радянського модернізму — унікальні пам’ятки світового мистецтва. В середині ХХ століття ­ епоху тотального контролю та цензурування мистецтва — художники не могли собі дозволити вільних творчих пошуків в академічних роботах, тому часто втілювали їх в декоративних творах. Сьогодні є можливість незаангажованого сприйняття ідеологічної складової мозаїчних творів та об’єктивної оцінки їхньої художньої унікальності. Крім того, усвідомлення важливості збереження радянського культурного спадку є ознакою цивілізованого суспільства, де головною цінністю є уважне ставлення до культурно-історичних нашарувань».

Окрім цього митці додали, що кілька станцій київського метрополітену є пам’ятками культури місцевого значення, зокрема станції метро «Золоті Ворота» та «Либідська».

«Вважаємо за необхідне створити незалежну експертну комісію, для дослідження культурної цінності художнього оздоблення станцій київського метрополітену за участі представників проекту SOVIET MOSAICS IN UKRAINE», — додали у листі.

Нагадаємо, що у київському метро знайшли чимало радянських символів. Зокрема на станціях «Героїв Дніпра», «Вокзальна», «Арсенальна», «Університет», «Палац Україна», «Шулявська», «Берестейська», «Либідська», «Політехнічний інститут». З демонтованих елементів планують створити музей.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі