chrome firefox opera safari iexplorer

Назви станцій столичного метро продублюють номерами

03 серпня 2011 о 17:41

Лінії та станції київського метрополітену будуть пронумеровані до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Це буде зроблено заради зручності іноземних гостей, які відвідають нашу країну під час проведення турніру. Про це повідомив начальник столичної підземки Володимир Федоренко, повідомляють «Коментарі».

За його словами, всі три лінії метрополітену отримають свій власний номер. «Так, Святошинсько-Броварська лінія (червона), з якої почався розвиток метро, отримає номер 1. Куренівсько-Червоноармійська (синя) – номер 2, а Сирецько-Печерська (зелена) – відповідно номер 3», – розповів Володимир Федоренко.

Водночас станції київського метро будуть пронумеровані виходячи з такого алгоритму: кінцева станція певної лінії отримує номер 110 (червона лінія), 210 (синя) і 310 (зелена). Наступні за нею станції отримують номери 111-112, 211-212 і 311-312 відповідно. «Я це бачив у метрополітенах світу і дуже зручно орієнтуватися в цій нумерації. За номером станції можна навіть розуміти, яку відстань треба проїхати до мети», – сказав керівник Київського метрополітену.

Він також підкреслив, що діючі назви станцій збережуть – вони просто будуть продубльовані номерами.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути