chrome firefox opera safari iexplorer

Наперекір утискам — у Сімферополі діє Український культурний центр

06 червня 2015 о 18:07

Нещодавно в Сімферополі запрацював Український культурний центр. Невдовзі після цього одного з організаторів — Вельдара Шукурджиєва — затримала й допитала місцева влада.

Пане Шукурджиєв, нещодавно Вас знову викликали на допит до Центру протидії екстремізму в Сімферополі. Чи це якось пов’язано з відкриттям Українського культурного центру?

Вельдар Шукурджиєв: Так, правоохоронці ним цікавились. Вони запитували, в чому полягає суть роботи Українського культурного центру, хто нас фінансує, з ким ми плануємо співпрацювати поза межами Криму, хто наша аудиторія. Тобто, основне питання було — хто нас підтримує та фінансує. Але відповідати на це було дуже легко, бо нас ніхто не фінансує, та все, що ми робимо — це тільки наша власна ініціатива. Проте, я не можу стверджувати, що саме діяльність Центру була причиною виклику на допит. Це могла бути лише одна з причин нашого затримання.

Розкажіть, будь ласка, чому, попри неоднозначне ставлення до всього українського в Криму, Ви все одно вирішили створити такий Центр?

Вельдар Шукурджиєв після затримання у Сімферополі

Ідея створення Українського культурного центру в Криму виникла після того, як ми зрозуміли, що все, що стосується України, її культури та мови, зараз перебуває під загрозою зникнення. Я, як громадянин України, та мої колеги, які не тільки громадяни України, а й етнічні українці, не могли цього допустити. Тому ми вирішили об’єднатися в межах громадської некомерційної організації, так було створено Український культурний центр. Але все почалось з акції вшанування пам’яті Тараса Шевченка 9 березня 2015 року. Згодом ми влаштували зустріч, присвячену постаті Пилипа Орлика та першій конституції України. Все це сприяло якомусь утворенню клубу за інтересами та тяжіння людей до об’єднання.

Чи отримали ви вже офіційну реєстрацію організації?

Про реєстрацію мова поки що не йде. Хоча нас схиляють до проходження повного циклу реєстрації у держорганах РФ. Зараз ми об’єднані на правах громадської некомерційної організації, тому ми можемо вести якусь громадську діяльність на півострові — це дозволяє законодавство Росії. Саме тому ми й провели ще на початку травня прес-конференцію, щоб офіційно заявити про своє існування та заплановану діяльність. Слід зазначити, що саме питання реєстрації або не реєстрації викликає багато спорів та дискусій, тому остаточне рішення з цього приводу поки не прийнято.

Ви вже маєте якусь матеріальну базу або підтримку?

Ми плануємо орендувати офіс, але це викликає додаткові ускладнення й підштовхує до необхідності реєстрації. Тому що орендодавець, коли чує «Український культурний центр» одразу ж вимагає офіційні документи. Або, коли побачить нашу візитну картку — тобто моє обличчя чи Леоніда Кузьміна, миттєво відмовляє. Стосовно самої організації роботи Центру, то, безумовно, нам необхідна офісна техніка, кінопроектор. Це потрібно для реалізації нашої мети — проведення дискусійних клубів, вивчення української мови та показу українських фільмів в Криму.

Ви та Леонід Кузьмін постійно зазнаєте тиску від правоохоронних органів Криму, судом вас було притягнуто до адміністративної відповідальності за проукраїнський мітинг до роковин Шевченка. Чи ви не вагались брати участь у діяльності такого Центру, адже ви мали вже негативний досвід від проукраїнського активізму в Криму?

Ні, навпаки! Це нас надихнуло та об’єднало. Ми зрозуміли, що ми на правильному шляху і це саме наш шлях.

Чи Ви маєте вже план заходів, які збираєтесь провести в рамках діяльності Українського культурного центру?

Найпершим заходом було святкування Дня вишиванки 21 травня. На жаль, організувати масштабний марш вишиванок у нас не було можливості. Проте ми вирішили влаштувати флешмоб у соцмережах, де кримчанам потрібно було викласти своє фото у вишиванці. Самі ж ми вирушили до виїзду з півострова, щоб зробити фото у вишиванках на фоні надпису «Крим». Проте в призначеному місці на нас вже чекали правоохоронці, які нас затримали, допитали та взяли відбитки пальців.

Далі ми плануємо показ українського фільму «Незламна», який зараз йде в кінопрокатах України. Ми не можемо залишатися осторонь від українського кіно та його режисерів сучасності. Найбільш відомим з них зараз та відзначеним престижними міжнародними нагородами є Олег Сенцов, тим більше, він є нашим земляком, кримчанином. Він має безпосереднє відношення до культури та Криму, хочемо поговорити про нього, його біографію та творчість. Такі ми маємо плани на найближчий час.

Джерело: DW
Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути