chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві читатимуть лекцію про Драгоманова

18 лютого 2016 о 12:15

У неділю, 21 лютого, о 13:00 у Києві за адресою вул. Грушевського, 28, оф. 115 відбудеться лекція під назвою «Драгоманов — український Маркс і Енгельс?». Організатором заходу виступає Соціальний рух.

Як повідомляють організатори, дана доповідь є продовженням серії лекцій з історії українського лівого руху. Попередня мала назву Чи був в Україні утопічний соціалізм? .

«Якщо стосовно утопічного соціалізму ми з’ясували, що його існування на території сучасної України було досить химерним, то тепер переходимо до чогось безумовно реального, громадівського соціалізму — результату діяльності та ідей Михайла Драгоманова. На цьому, більш твердому ґрунті також маємо з’ясувати безліч питань. Як співвідносилися громадівський рух, з якого вийшов Драгоманов, і система громадського соціалізму, яку він створив? До якого з відгалужень соціалістичного руху можна записати Драгоманова? Що спільного та відмінного женевський політемігрант мав з творцями наукового соціалізму? Яке історичне значення діяльності Драгоманова з марксистської точки зору? Чому націоналісти, від його сучасників до наших з вами, ненавидять Драгоманова і звинувачують в усіх бідах України? Приходьте на лекцію Максима Казакова — послухати, задати питання, взяти участь у дискусії», — йдеться у анонсі заходу.

Як відомо, Михайло Драгоманов був видатним українським публіцистом, істориком, філософом, економістом, літературознавцем, фольклористом та громадським діячем.

Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864 −1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). Професор Вищої школи у Софії (зараз — Софійський університет) (1889–1895).

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути