15го березня у 1939му році Карпатська Україна оголосила свою незалежність від Чехословаччини. Пропонуємо Вашій увазі підбірку фактів про цю державу.
1.Після Мюнхенського договору (30 вересня 1938 року) Чехословаччина надала Підкарпатській Русі статус автономної республіки. 8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд на чолі з Андрієм Бродієм. 22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і підкарпатських русинів.
2. Рішенням Першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. значна частина автономії Карпатської України (Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачево і Берегово були передані Угорщині. За цих умов столицю автономії Карпатської України 10 листопада було перенесено до Хуста.
3. Михайло Михалевич є автором пропагандистських плакатів Карпатської України.
Михайло Михалевич
4. Державним прапором та гімном республіки, по оголошенню незалежності, були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України...». Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі.
5. У ніч з 13 на 14 березня Угорщина розпочала війну проти Карпатської України. Це була її плата за участь у договорі країн Осі.
6. Карпатська Україна намагалась активно залучити інвесторів для розвитку власної економіки — йшли переговори про експорт сірників до Англії, про розбудову харчової промисловості — для чого приїзжали віденські бізнесмеми, розроблялись плани розбудови інфраструктури. Була розпочата електрифікація найбільш відсталих сільських районів.
7. Не зважаючи на урядові заходи — Німеччина і Чехословаччина почали активно вербувати робітників по селам. Уряд же ж якщо й дозволяв таку трудову міграцію, то виключно через своїх представників.
8. Знаходячись між двома військовими таборами Карпатська Україна опинилась у катастрофічному становищі. Адольф Гітлер відмовлявся визнати незалежність молодої держави, а країни коаліції вбачали у ній лише креатуру Рейху.
9. Мирному стану всередині країни заважали також постійні напади польських і угорських террористів, які не припинялись з 1936го року.
10. Також ускладнювала задачу мирного державого будівництва — конфлікт поколінь, молодь, здебільшого згуртувалась у лавах Карпатської січі і була досить радикально налаштована і багато в чому підривала авторитет уряду.
ІІ краєвий з'їзд Карп Генерал-чотар УГА, член військової референтури Проводу українських націоналістів В.Курманович на балконі будівлі Головної Команди під час проведення ІІ краєвого з’їзду Карпатської Січі в Хусті 19 лютого 1939 р. Карпатської Січі в Хусті 19 лютого 1939 р
11. Проголошення автономії викликало всплеск ажіотажу серед української молоді, особливо, серед східногаличанської, яка почала нелегально перетинати кордон, при чому не завжди вдало. Ця не розважливість змусила уряд випустити статтю «Про нерозважливу еміграцію».
Плакат роботи М. Михалевича
12. Справу Карпатської України активно підтримувала українська діаспора, особливо, з 1938го року — активно збирались кошти, надсилалась амуніція, тощо.
13. Помилкою військових сил Карпатської України розпочати сутички з чеськими жандармами. Карпатська січ, без санкції уряду вирішила роззброїти чеських жандармів, для комплектації зброєю. Але жандармам почали допомагати війська, і це все призвело до вуличних боїв у Хусті.
14. Найбільший бій між силами угорської армії і силами Карпатської України відбувся на Красному полі (15-17.03.1939 р.). Угорці не могли перейти р.Тису через запеклий опір українських сил і розпочали гарматний і авіаційний обстріл. Після декількох невдалих танкових атак і форсувань, угорці прорвали лінії української армії втративши від 5 до 8 тисяч піхотинців, частину танків і один бомбардувальник.
Плакат М. Михалевича, який закликає українських жінок вступати до лав Жіночої Січі
15. 18 березня 1939 р. майже всю Карпатську Україну було окуповано.
16. Сили Карпатської Січі боролись з окупантами, у гірських районах, майже до кінця травня.
17. Багато полонених було розстріляно, над селами Нова Розтока і Верб'яж та між селами Петрусовицею, Жупанами і Лазами. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500-600 полонених.
Угорські вояки з польським офіцером прикордонної служби (спереду) після розстрілу січовиків-галичан на Татарському перевалі поблизу с. Ясіня. Березень, 1939 р.
18. Інтелігенцію, яка пішла на співпрацю з угорцями називали «Мадяронами».
19. При захисті Карпатської України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб.
20. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії наприкінці березня 1938 року.
