НАМ НЕ ВСЕ ОДНО, або Чому у воюючій Україні влада ПРИЗУПИНИЛА боротьбу проти «ідеології РУССКОГО МІРА»?
Сьогодні, в День ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ, хотів повернутися до теми ЦІННОСТЕЙ нашої боротьби за ВОЛЮ та НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ.
Водночас символічно те, що саме сьогодні вшановуємо 120-річчя знаного українського письменника та громадського діяча, який ще в 1941 році у своїй статті «Нарід чи чернь» переконливо обґрунтував визначальну роль СВІТОГЛЯДНОЇ БОРОТЬБИ за УКРАЇНУ.
Нагадаю слова Уласа САМЧУКА:
«…НЕ ВСЕ ОДНО, ХТО ЯК ГОВОРИТЬ,
ЯКИМ БОГАМ МОЛИТЬСЯ,
ЯКІ КНИЖКИ ЧИТАЄ.
НЕ ВСЕ ОДНО, якими ІМЕНАМИ НАЗВАНІ ВУЛИЦІ наших міст,
НЕ ВСЕ ОДНО, чи домінуючим для нас є ШЕВЧЕНКО, чи ПУШКІН.
НЕ ВСЕ ОДНО, як це часто доводиться чути, КОГО МИ ВЧИМО в ШКОЛІ,
НЕ ВСЕ ОДНО, яке наше відношення до РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
НІ! ЦЕ НЕ ВСЕ ОДНО…»
Так от нині спостерігаю, якщо не відкат, то, щонайменше призупинення владної боротьби проти «ідеології русского міра» в нашій воюючій Україні.
Почнемо з головного форпосту «русского міра» в Україні – московської церкви (про це нам щоденно нагадують путіни-лаврови-кіріли).
Якщо проаналізувати динаміку переходів з УПЦ МП до ПЦУ, то можемо констатувати, що нині вони майже припинилися.
Чому?
Бо інструменти реалізації розпіареного Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» урядовці досі не ухвалили?
Бо мільйонери-судді тотально блокують розгляд питань щодо повернення сакральних релігійних обʼєктів та памʼяток національної історико-архітектурної спадщини у власність Держави.
Для прикладу,
-– в Апеляційному суді вже БІЛЬШЕ РОКУ розглядається питання щодо правомірності повернення у державну власність біля 80 споруд Києво-Печерської лаври ( на хвилиночку, обʼєкту світової культурної спадщини ЮНЕСКО);
– виконавча служба разом із поліцією, яку не навчили воювати за Україну, місяцями не може виконати рішення Суду про повернення Заповіднику «Переяслав» знаменитої Михайлівської церкви, змальованої у свій час Тарасом Шевченком; (нагадаю, що за януковича-табачника-кулиняка московські попи викинули на вулицю експонати Музею етнографії і оголосили Михайлівську церкву своєю власністю);
– київські чиновники і толерантна столична громада щоденно під обстрілами російської орди путіна-кіріла мужньо захищають більш як 250 церков, монастирів та інших релігійних громад московського патріархату путіна-кіріла?!..
Бо урядовці та дрібніші чиновники роками не можуть знайти патріотичних та професійних керівників національних музеїв, інститутів та заповідників у сфері культури (бо може не там шукають).
Для прикладу:
– вже кілька років генеральний директор Національного музею історії України, громадянин Швеції, не може повернутися із закордонного відрядження, а нового очільника головного історичного музею так і не призначено,
– досі не має генерального директора Шевченківського національного заповідника, а працює т.во;
– з грудня 2024 року не має директора Інституту національної памʼяті…
А колись призначена владою «ватна культурна еліта», яка під час війни нібито українізувалася і патріотизувалася, знову взялася обґрунтовувати «святе право» на «творчество на своем родном языке»!
І ви хочете просвітити й переконати Америку Трампа у нашому праві на ВІЛЬНУ, НЕЗАЛЕЖНУ і СОБОРНУ УКРАЇНУ і при цьому нездатні очистити власну країну від слуг путіна і «русского міра», які це право у нас прагнуть забрати!
Тож ВИМАГАЄМО від влади і самі активно ДІЄМО задля утвердження УКРАЇНСЬКОГО СВІТУ та очищення нашої Держави від затятих колаборантів та слуг путіна й «русского міра».
Микола Томенко
