Цьому державному органу чомусь приділяють не дуже багато уваги у новинах та політичних дискусіях, проте цей інститут має відігравати дуже важливу роль у контролі за діяльністю влади.

За задумом, Рахункова палата – це постійнодіючий орган контролю, який здійснює аудит за надходженням коштів до Державного бюджету та їх використанням.

Згідно з законодавством, Рахункова палата здійснює фінансовий контроль та аудит ефективності щодо надходжень до державного бюджету податків і зборів; проведення витрат державного бюджету (включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Генеральної прокуратури України та інших органів); операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій; використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України; здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету та ін.

На сьогодні із дев’яти членів Рахункової палати працюють вісім. П’ятеро з них були призначені Верховною Радою у березні 2005 році, двоє – у червні 2004-го. Зважаючи на те, що, згідно з Законом, строк повноважень членів Рахункової палати становить 6 років, а одна і та сама особа не може обіймати тау посаду понад два строки, зазначимо: у сімох із восьми нинішніх членів цього державного органу закінчились повноваження ще 5 років тому! А двом із них (Головному контролеру-директору департаменту з питань оборони та правоохоронної діяльності та Головному контролеру-директору департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій) – вже не можна бути членами Рахункової палати, оскільки у червні поточного року завершились максимальні дозволені законодавством два строки перебування їх на посаді.   

Отож, виникає запитання: чому у постмайданній Україні, зважаючи на люстрацію, нові вимоги до чиновників та нові закони, вже 5 років поспіль не можуть (чи не хочуть?) замінити членів найважливішого, контролюючого фінансові потоки, державного органу?

Чи це — стратегічна причина боязні влади мати незалежну інституцію, яка контролюватиме її фінансову діяльність. Чи це — просто традиційна анархія у сфері кадрової політики влади, через що парламентські фракції не можуть домовитись про узгоджених кандидатур на нових членів Рахункової палати…

Але факт залишається фактом: строк повноважень абсолютної більшості вищих посадовців Рахункової палати, яка має контролювати фінансову діяльність влади, закінчився ще 5 років тому! І нині фінансовий аудит країни здійснюють люди, що працювали на цих посадах за часів прем’єрства і  президентства Януковича.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»