chrome firefox opera safari iexplorer

10 січня – 420 років від дня народження Петра Могили

10 січня 2017 о 09:14
truechristianity.info

10 січня 2017 р. – 420 років від дня народження Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі, видатного політичного, релігійного, освітнього і культурного діяча України.

Петро Симеонович Могила народився 28 грудня 1596 (10 січня 1597) року в м. Сучаві. Батько майбутнього митрополита був господарем (правителем) Валахії та Молдавії, мати – семигородська княжна Марґарет. 1607 р. батька вбили суперники в боротьбі за владу. 1612 р. Валахію та Молдову захопив Кантемир Мурза. Марґарет, рятуючи своє й синове життя, пристала на запрошення родичів — князів Михайла Вишневецького та Стефана Потоцького — й переїхала до Польщі, точніше, на українські землі, які на той час належали до Речі Посполитої.

Родина була православною, тож і православну освіту Петро отримав у Львівському братському училищі, затим навчався у провідних навчальних закладах Європи: Замойській академії, університетах Парижа та Амстердама. Вільно володів грецькою, латиною, польською, дуже швидко засвоїв богословську науку.

Був військовим. Брав участь у переможній Хотинській битві 1621 р., коли об'єднані сили Речі Посполитої та українського козацтва під проводом гетьмана Петра Сагайдачного завдали нищівної поразки війську Османської імперії.

Однак між військовою кар’єрою і служінням Господу Петро Могила обирає духовний шлях. Протягом 1622-27 рр. перебував на послуху в одному зі скитів Києво-Печерської Лаври, у 1625 р. прийняв чернечу обітницю в Києво-Печерському монастирі. В 1627 р. висвячений на посаду Києво-Печерського архімандрита, який титулувався «великим архімандритом» і підлягав безпосередньо Патріарху Константинопольському.

Петра Могилу не випадково вважають подвижником на ниві освіти. Восени 1631 р. на території Києво-Печерської Лаври архімандрит Могила відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі, де навчалося понад 100 учнів, провадилося латиною та польською. Ще до відкриття школи П.Могила шукав талановитих молодих людей, власним коштом навчав їх за кордоном із тим, щоб запросити для викладання до Лаврської школи.

Згодом Лаврська та Київська братська школи були об’єднані, а Петро Могила, на той час Митрополит Київський, став охоронцем і опікуном закладу, який у вересні 1632 р. перетворено на Києво-Могилянську колегію — правонаступницю Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим. Колегія була організована за зразками єзуїтських колегіумів, студенти навчалися латиною, грецькою та слов’янською, вивчали як богословські, так і світські предмети.

Петро Могила постійно допомагав колегії власними коштами: надавав допомогу викладачам та студентам, для утримання колегії подарував власне село Позняківку, спонукав багатих людей надавати допомогу навчальному закладу. Незабаром були створені філії колегії у Вінниці, Крем’янці. Таким чином, саме Петро Могила став засновником православної системи освіти в Україні – системи, яка становила успішну конкуренцію католицькій.

Велику увагу приділяв Петро Могила книгодрукуванню. «Євангеліє Учительноє» (1637 р.); «Анфологіон» (1636 р.); «Євхологіон альбом» (1646 р.), «Збори короткої науки про артикули віри православних кафолических (всесвітніх, вселенських — О.Б.) християн» (1645 р.), «Агапита діакона главизни поучительни» і «Тріодь цвітная» у власному перекладі з грецької, нарешті, «Леітургіаріон» — служебник, який протягом 200 років був актуальним для відправлення літургій …

У 1640 р. митрополит Петро Могила скликав Собор, на якому було затверджено нове видання «Требника», що увійшов до церковної історії як «Требник Петра Могили». У ньому були викладені молитви і обряди з поясненнями та настановами. Під керівництвом Петра Могили також видано «Православне сповідування віри» — перший православний катехізис, який був тривалий час найповнішим викладом православної віри.

До літературного спадку Петра Могили належать понад 20 творів теологічного, теософського, полемічного, просвітницького характеру.

Слід нагадати, що 1596 року була підписана Берестейська унія, більшість православних єпископів визнала верховенство Папи Римського, Київська православна митрополія відновила свою єдність з Римо-Католицькою Церквою. Водночас вірні та більшість монастирів виступили проти унії. Петро Могила доклав великих зусиль до примирення всіх православних — і тих, які визнали унію, і тих, які виступали проти неї.

Одначе його діяльність оцінювалася сучасниками по-різному: одні вважали Могилу борцем за єдність православ'я, інші звинувачували у спробах підпорядкувати православ’я Римові й розірвати стосунки з Москвою. Проте безперечно, що завдяки наполегливості архімандрита Могили відродилося православ’я, занепале було за роки після Унії.

Так, у листопаді 1632 р. Петро Могила домігся від польського короля Владислава IV відновлення Київської митрополії. Православним були повернуті скасовані раніше привілеї, що було викладено у «Статтях для заспокоєння руського народу». Київський митрополит мав, як і раніше, висвячуватися в Константинополі.

12 березня 1633 р. король Владислав затвердив Петра Могилу митрополитом. Згідно з королівською грамотою, до митрополії увійшли Софійський собор і Видубицький монастир, церква св. Володимира Спаса на Берестові й Трьохсвятительска церква. За Петром Могилою збереглася Києво-Печерська архімандрія, Пустинно-Микільський монастир. Невдовзі було отримане благословення Патріарха Константинопольського, за яким митрополит Петро Могила дістав звання «Екзарха Святого Константинопольського Трону».

1634 р. розпочалися роботи з відновлення Софійського собору, були розкопані залишки Десятинної церкви, під руїнами якої знайдено мощі Святого князя Володимира. Також були відновлені Трьохсвятительська і Михайлівська церкви Видубицького монастиря.

Вся діяльність митрополита була скерована на зміцнення Церкви, розвиток освіти й богословської та світських наук. У своїх посланнях Петро Могила звертав увагу священиків на необхідність жити за заповідями Божими, служити прикладом благочестя для вірних, опікуватися ними.

Помер Петро Могила 1 (11) січня 1647 року в Києві, у віці п'ятдесяти років. 3(19) березня 1647 р. його тіло було покладене у Великій церкві Києво-Печерської лаври. Був канонізований у 1996 р.

У своєму духовному заповіті Петро Могила оголосив Києво-Братську колегію першою своєю спадкоємицею, якій заповів 81 тисячу злотих, усе нерухоме майно, коштовності та бібліотеку — одну з найбільших у Європі.

Ім’я Петра Могили носить Національний університет Києво-Могилянська академія. На його честь названі вулиці та площі, встановлені пам’ятники в багатьох містах України.

Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

23 червня

Інші дати
Народився Михайло Матусовький
(1915, м. Луганськ – 1990) – радянський поет. Автор текстів пісень: «На безымянной высоте», «С чего начинается Родина», «Подмосковные вечера» та ін.
Розгорнути
Народилася Анна Ахматова (Горенко)
(1889, м.Одеса – 1966) - російська поетеса, літературознавець, перекладач.
«Эти очи — словно море, Волн сиянье голубых. И мое былое горе, Как пылинка, тонет в них. Эти очи — как криница. Перламутр блестит на дне, А надежда, как зарница, Сквозь ресницы блещет мне.» (Анна Ахматова, переклад вірша Івана Франка)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі