chrome firefox opera safari iexplorer

20 червня – 100 років від дня народження видатного українського мовознавця Петра Тимошенка

20 червня 2020 о 11:04

Петро Дмитрович Тимошенко народився 1920 р. в с.Вільховець (нині Звенигородський район Черкаської області).   

1938р. вступив на факультет іноземних мов Київського університету. Під час війни, у евакуації, закінчив український відділ філологічного факультету Об'єднаного українського університету в Кзил-Орді (Казахстан).

Від 1949р. — викладач, доцент кафедри української мови Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію «Фонетичні явища на межі слів в українській мові».

Петро Тимошенко — автор майже 100 наукових праць у царинах  історії української літературної мови, історичних граматики та фонології, морфології української мови, лексикології, історії українського мовознавства.                      Відомий також і як дослідник морфології та синтаксису староукраїнських грамот XIV−XV ст.ст...

Надзвичайно важливим є висновок Петра Тимошенка стосовно тяглості розвитку літературної української мови:              «... на основі давньоруської літературної мови виникає й давньоукраїнська літературна мова. Тому українську літературну мову не можна вивчати у відриві від давньоруської».

Чимало робіт присвятив вчений мовностилістичним засобам  творчості І.Котляревського, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, Ю.Яновського, А.Малишка  та інших  українських письменників.

Для студентів філологічних факультетів та вишів   П.Тимошенко розробив  низку посібників з історії   української літературної мови.

Особливе місце у науковому доробку П.Д.Тимошенка посідає дослідження мови Тараса Шевченка. Вченому належать праці «Роль Т.Шевченка у розвитку української літературної мови»; «Мова листів Т.Г.Шевченка»; «Морфологічні риси мови Тараса Шевченка: Іменник»; Морфологічні риси мови творів Шевченка : Займенник»; «Із спостережень над лексикою листування Т.Г.Шевченка українською мовою» та ще ціла низка наукових розвідок   – від висвітлення окремих особливостей мови Шевченка до утвердження її знаковості в історії літературної української мови.

У вересні 2010 р. в с.Керелівці (Шевченковому), під час діалектологічної конференції, де лунали доповіді про наукову діяльність Петра Тимошенка, постала ідея видати всі праці видатного мовознавця, присвячені мові Т.Г.Шевченка. У 2013р. побачила світ збірка праць П.Д.Тимошенка «Студії над мовою Тараса Шевченка».

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі