chrome firefox opera safari iexplorer

20 червня – 100 років від дня народження видатного українського мовознавця Петра Тимошенка

20 червня 2020 о 11:04

Петро Дмитрович Тимошенко народився 1920 р. в с.Вільховець (нині Звенигородський район Черкаської області).   

1938р. вступив на факультет іноземних мов Київського університету. Під час війни, у евакуації, закінчив український відділ філологічного факультету Об'єднаного українського університету в Кзил-Орді (Казахстан).

Від 1949р. — викладач, доцент кафедри української мови Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію «Фонетичні явища на межі слів в українській мові».

Петро Тимошенко — автор майже 100 наукових праць у царинах  історії української літературної мови, історичних граматики та фонології, морфології української мови, лексикології, історії українського мовознавства.                      Відомий також і як дослідник морфології та синтаксису староукраїнських грамот XIV−XV ст.ст...

Надзвичайно важливим є висновок Петра Тимошенка стосовно тяглості розвитку літературної української мови:              «... на основі давньоруської літературної мови виникає й давньоукраїнська літературна мова. Тому українську літературну мову не можна вивчати у відриві від давньоруської».

Чимало робіт присвятив вчений мовностилістичним засобам  творчості І.Котляревського, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, Ю.Яновського, А.Малишка  та інших  українських письменників.

Для студентів філологічних факультетів та вишів   П.Тимошенко розробив  низку посібників з історії   української літературної мови.

Особливе місце у науковому доробку П.Д.Тимошенка посідає дослідження мови Тараса Шевченка. Вченому належать праці «Роль Т.Шевченка у розвитку української літературної мови»; «Мова листів Т.Г.Шевченка»; «Морфологічні риси мови Тараса Шевченка: Іменник»; Морфологічні риси мови творів Шевченка : Займенник»; «Із спостережень над лексикою листування Т.Г.Шевченка українською мовою» та ще ціла низка наукових розвідок   – від висвітлення окремих особливостей мови Шевченка до утвердження її знаковості в історії літературної української мови.

У вересні 2010 р. в с.Керелівці (Шевченковому), під час діалектологічної конференції, де лунали доповіді про наукову діяльність Петра Тимошенка, постала ідея видати всі праці видатного мовознавця, присвячені мові Т.Г.Шевченка. У 2013р. побачила світ збірка праць П.Д.Тимошенка «Студії над мовою Тараса Шевченка».

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі