chrome firefox opera safari iexplorer

20 червня – 100 років від дня народження видатного українського мовознавця Петра Тимошенка

20 червня 2020 о 11:04

Петро Дмитрович Тимошенко народився 1920 р. в с.Вільховець (нині Звенигородський район Черкаської області).   

1938р. вступив на факультет іноземних мов Київського університету. Під час війни, у евакуації, закінчив український відділ філологічного факультету Об'єднаного українського університету в Кзил-Орді (Казахстан).

Від 1949р. — викладач, доцент кафедри української мови Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію «Фонетичні явища на межі слів в українській мові».

Петро Тимошенко — автор майже 100 наукових праць у царинах  історії української літературної мови, історичних граматики та фонології, морфології української мови, лексикології, історії українського мовознавства.                      Відомий також і як дослідник морфології та синтаксису староукраїнських грамот XIV−XV ст.ст...

Надзвичайно важливим є висновок Петра Тимошенка стосовно тяглості розвитку літературної української мови:              «... на основі давньоруської літературної мови виникає й давньоукраїнська літературна мова. Тому українську літературну мову не можна вивчати у відриві від давньоруської».

Чимало робіт присвятив вчений мовностилістичним засобам  творчості І.Котляревського, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, Ю.Яновського, А.Малишка  та інших  українських письменників.

Для студентів філологічних факультетів та вишів   П.Тимошенко розробив  низку посібників з історії   української літературної мови.

Особливе місце у науковому доробку П.Д.Тимошенка посідає дослідження мови Тараса Шевченка. Вченому належать праці «Роль Т.Шевченка у розвитку української літературної мови»; «Мова листів Т.Г.Шевченка»; «Морфологічні риси мови Тараса Шевченка: Іменник»; Морфологічні риси мови творів Шевченка : Займенник»; «Із спостережень над лексикою листування Т.Г.Шевченка українською мовою» та ще ціла низка наукових розвідок   – від висвітлення окремих особливостей мови Шевченка до утвердження її знаковості в історії літературної української мови.

У вересні 2010 р. в с.Керелівці (Шевченковому), під час діалектологічної конференції, де лунали доповіді про наукову діяльність Петра Тимошенка, постала ідея видати всі праці видатного мовознавця, присвячені мові Т.Г.Шевченка. У 2013р. побачила світ збірка праць П.Д.Тимошенка «Студії над мовою Тараса Шевченка».

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

1 серпня

Інші дати
Іван Горовий
1921 – український скульптор. Роботи: скульптура «Мир» на станції метро «Дніпро»; обеліск на Савур-могилі; пам’ятник футболістам київського «Динамо» – учасникам «Матчу смерті».
Розгорнути
День пам'яті Івана Сірка (1605 (1610) – 1680)
Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 битвах. Герой багатьох українських пісень і казок. Після своєї смерті вважався характерником.
«Чи то вихор в чистім полі Порох-куряву здіймає, Чи Сірко – козак славетний З запорожцями гуляє?» (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Олександр Копиленко
1900, м. Красноград, нині  Харківська область - 1958) - український письменник, педагог, критик. Автор книжок «Кара-Круча», «Буйний хміль», «Іменем українського народу», «Дуже добре», «Десятикласники».
Розгорнути