chrome firefox opera safari iexplorer

20 червня – 100 років від дня народження видатного українського мовознавця Петра Тимошенка

20 червня 2020 о 11:04

Петро Дмитрович Тимошенко народився 1920 р. в с.Вільховець (нині Звенигородський район Черкаської області).   

1938р. вступив на факультет іноземних мов Київського університету. Під час війни, у евакуації, закінчив український відділ філологічного факультету Об'єднаного українського університету в Кзил-Орді (Казахстан).

Від 1949р. — викладач, доцент кафедри української мови Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію «Фонетичні явища на межі слів в українській мові».

Петро Тимошенко — автор майже 100 наукових праць у царинах  історії української літературної мови, історичних граматики та фонології, морфології української мови, лексикології, історії українського мовознавства.                      Відомий також і як дослідник морфології та синтаксису староукраїнських грамот XIV−XV ст.ст...

Надзвичайно важливим є висновок Петра Тимошенка стосовно тяглості розвитку літературної української мови:              «... на основі давньоруської літературної мови виникає й давньоукраїнська літературна мова. Тому українську літературну мову не можна вивчати у відриві від давньоруської».

Чимало робіт присвятив вчений мовностилістичним засобам  творчості І.Котляревського, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, Ю.Яновського, А.Малишка  та інших  українських письменників.

Для студентів філологічних факультетів та вишів   П.Тимошенко розробив  низку посібників з історії   української літературної мови.

Особливе місце у науковому доробку П.Д.Тимошенка посідає дослідження мови Тараса Шевченка. Вченому належать праці «Роль Т.Шевченка у розвитку української літературної мови»; «Мова листів Т.Г.Шевченка»; «Морфологічні риси мови Тараса Шевченка: Іменник»; Морфологічні риси мови творів Шевченка : Займенник»; «Із спостережень над лексикою листування Т.Г.Шевченка українською мовою» та ще ціла низка наукових розвідок   – від висвітлення окремих особливостей мови Шевченка до утвердження її знаковості в історії літературної української мови.

У вересні 2010 р. в с.Керелівці (Шевченковому), під час діалектологічної конференції, де лунали доповіді про наукову діяльність Петра Тимошенка, постала ідея видати всі праці видатного мовознавця, присвячені мові Т.Г.Шевченка. У 2013р. побачила світ збірка праць П.Д.Тимошенка «Студії над мовою Тараса Шевченка».

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути