chrome firefox opera safari iexplorer

15 червня – 160 років від дня народження українського вченого-мовознавця Олександра Томсона

15 червня 2020 о 08:47

Олександр Іванович Томсон народився 1860р. в тодішній Ліфляндській губернії, у передмісті Дерпта (нині Тарту, Естонія), в родині лісника.

1882 р. закінчив із золотою медаллю індоіранське відділення факультету східних мов Петербурзького університету. Був одним із кращих учнів академіка П.Ф.Фортунатова, засновника лінгвістичної школи і найвідомішого лінгвіста в тодішній імперії.  

Працював лаборантом, поки 1886р. не захистив магістерську  дисертацію на тему «Лінгвістичні дослідження». На посаді приват-доцента викладав у Московському університеті.  

1890р. захистив докторську дисертацію на тему «Історична граматика сучасної вірменської мови м. Тифліса»;отримав ступінь доктора порівняльного мовознавства. 

1897р.був призначений на посаду екстраординарного професора кафедри порівняльного мовознавства Новоросійського (Одеського) університету, де працював упродовж 35 років. Організував перший в Україні кабінет експериментальної фонетики. Член-кореспондент Академії наук О.І. Томсон – автор 56 наукових  праць із загального та порівняльного мовознавства, санскриту, вірменської мови, історичної фонетики, орфографії. Основні праці: «Лінгвістичні дослідження», «До теорії правопису і методології його викладання»,  «Фонетичні етюди», капітальне «Загальне мовознавство», численні статті з історії та фонетики української мови. 

Вчений читав лекції не лише для студентів, а й для робітників у Народній аудиторії, на курсах з ліквідації неписьменності.

Помер О.І.Томсон від пневмонії 27 листопада 1935р. в Одесі. 

«Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути