chrome firefox opera safari iexplorer

15 червня – 160 років від дня народження українського вченого-мовознавця Олександра Томсона

15 червня 2020 о 08:47

Олександр Іванович Томсон народився 1860р. в тодішній Ліфляндській губернії, у передмісті Дерпта (нині Тарту, Естонія), в родині лісника.

1882 р. закінчив із золотою медаллю індоіранське відділення факультету східних мов Петербурзького університету. Був одним із кращих учнів академіка П.Ф.Фортунатова, засновника лінгвістичної школи і найвідомішого лінгвіста в тодішній імперії.  

Працював лаборантом, поки 1886р. не захистив магістерську  дисертацію на тему «Лінгвістичні дослідження». На посаді приват-доцента викладав у Московському університеті.  

1890р. захистив докторську дисертацію на тему «Історична граматика сучасної вірменської мови м. Тифліса»;отримав ступінь доктора порівняльного мовознавства. 

1897р.був призначений на посаду екстраординарного професора кафедри порівняльного мовознавства Новоросійського (Одеського) університету, де працював упродовж 35 років. Організував перший в Україні кабінет експериментальної фонетики. Член-кореспондент Академії наук О.І. Томсон – автор 56 наукових  праць із загального та порівняльного мовознавства, санскриту, вірменської мови, історичної фонетики, орфографії. Основні праці: «Лінгвістичні дослідження», «До теорії правопису і методології його викладання»,  «Фонетичні етюди», капітальне «Загальне мовознавство», численні статті з історії та фонетики української мови. 

Вчений читав лекції не лише для студентів, а й для робітників у Народній аудиторії, на курсах з ліквідації неписьменності.

Помер О.І.Томсон від пневмонії 27 листопада 1935р. в Одесі. 

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути