chrome firefox opera safari iexplorer

Навіщо «куряча мафія» раптом почала Шевченком перейматися?

24 травня 2017 о 11:58

На правах реклами низка телеканалів розповідає, як менеджери та друзі «курячої мафії» з «Нашої Ряби» на Черкащині почали раптом «боротися» за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори й Шевченківського національного заповідника, збираючи підписи місцевих жителів.

Палкими прихильниками Шевченка виявилися ті колишні депутати Черкаської обласної ради від Партії регіонів, які свого часу аплодували Януковичу-Тулубу-Герман за перетворення Музею Кобзаря на «бізнес-офіс російського банку», за будівництво біля могили Шевченка ЗА БЮДЖЕТНІ КОШТИ найдорожчого в світі вертодрому для Януковича, яким тепер користується лише власник «Нашої Ряби» Юрій Косюк...

І найголовніше: «борються» за спадщину ЮНЕСКО ті «курятники», які біля Канева своїм смородом «вбивають» не лише селян усього Канівського району, а й туристів, що приїздять поклонитися нашому духовному Батьку!

Отож, пропоную збирачам підписів з «курячої мафії» спочатку звільнити це унікальне місце від викидів і жахливого смороду своїх підприємств і таким чином зробити можливим БОДАЙ ВІДВІДУВАННЯ САКРАЛЬНОГО ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА!

А ще – непогано було би викупити цей вертодром, яким, як відомо, нині користуються лише «курячі олігархи», і утримувати його за кошти фірми, а зекономлені бюджетні кошти пустити на утримання заповідника та завершення будівництва Шевченківського центру у Каневі.

А взагалі, принагідно нагадаю, що збір підписів за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори – ідея зовсім не нова, а має бодай 28-річну історію… Адже МОГИЛА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА І ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК з 1989 року є в офіційному переліку 15 українських обʼєктів-кандидатів на включення до списку Всесвітньої спадщини!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі