chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні в Україні – День вишиванки

18 травня 2017 о 13:39
viryska.livejournal.com

У травні, третього четверга, святкують день вишиванки. У містах і селах України, та й по всіх найдальших усюдах, де мешкають українці, розквітає розмаїте, вишукане вбрання, на тлі якого людські обличчя стають прекраснішими та одухотворенішими.

Відзначати день вишиванки запропонувала Леся Воронюк – на той час студентка історичного факультету Чернівецького університету, а нині – письменниця і журналістка. Одного травневого дня 2006 року вона, її друзі та дехто з університетських викладачів прийшли у вишиванках до вишу. А через 10 років, презентуючи в інвано-франківському кінотеатрі «Люм’єр» перший документальний фільм про вишиванки «Спадок нації», авторка ідеї та сценарію Леся Воронюк уже розповідала, що наш День вишиванки став міжнародним – його відзначають у 60 країнах світу.

Цього дня відбуваються конкурси на кращу вишиванку та знімок у вишиванці (знімків, до речі, з’являється у соцмережах безліч, і справді на них – не лише українці).

2015 р. була започаткована акція «Подаруй вишиванку захисникові», в якій узяли участь люди з понад 50 країн: сотні вишиванок передано у Донбас, нашим славним воїнам.

Вишиванка є чи не основною частиною українського національного вбрання, яке, разом із рушниками, дбайливо носилося і зберігалося, передавалося у спадок. Скриня з посагом містила, насамперед, сорочки, що їх дівчина вишивала власноруч. У найбіднішої дівки зазвичай було не менше 30 сорочок, а в найбагатших – і до 300.

Старі, молоді й малі – всі носили вишиванки. Навіть немовляті мама чи бабуся вишивали сорочечку.

Слід знати, що вишиванка — це не тільки і навіть не стільки красивий одяг – це оберіг, у якому священну роль відіграють і колір ниток, і орнамент, і манера, й навіть кількість стібків. Фахівці стверджують, що українська вишиванка є кодом, із допомогою якого нація тримає й передає свої найбільші цінності: життя, любов, пам’ять, свободу, віру, щастя, добробут.

Знавці одразу вирізняють, і звідки походить вишиванка.

Борщівські — вишиті переважно чорним кольором ниток. За одним із переказів, у давні часи в одному селі над Дністром мешкала дівчина-красуня – працьовита, весела, привітна, доладна й до співу, й до танцю, й до щирої розмови. Закохався у дівчину коваль; був він пихатий, недобрий, та ще й до грошей ласий. Попри те, дівчина також його покохала. Вже йшлося до весілля. Аж завітав до села панський економ зі своєю донькою. Не дав Господь їй ні розуму, ні вроди, зате у батька водилися чималі грошенята. Покинув коваль свою кохану та й нумо залицятися до багатійки! З туги та печалі кинулася дівчина у Дністрові води, й понесли вони її тіло до синього моря. Сумуючи, вишили її подружки собі сорочки чорними нитками, а те вгледівши, перейняли дівки вишивку й по довколишніх селах.

Буковинську вишиванку давніше у краю називали «ляпанкою» — за пишність та велику кількість вишитих гладдю квітів. А ще «буковинка» — найважча з-поміж вишиванок: у середньому вона важить до 10 кілограмів! Це за рахунок бісеру, яким рясно оздоблюють свої витвори місцеві майстрині. До речі, нині вишиванка з Буковини — найпопулярніша у сучасних модниць.

«Білим по білому» — характерна вишивка для Полтавщини. Витончена, ніжна, з рослинним чи рослинно-геометричним орнаментом, вона символізує зв’язок людини з попередніми поколіннями її роду.

Слобожанщина (нинішні Харківська та Сумська області, слобідська частина Луганської та невеличка частка Донецької) дістала таку назву, відколи вільні козаки заснували тут свої поселення – слободи. Слобожанська вишиванка дуже часто – на червоно і чорно; багато червоно-білих та червоно-зелених сполучень. Вишивка тут особливо символічна: дерево – символ роду і родючості, птах – символ волі, трикутники вістрями одне до одного – символ Світу і Засвіту. В рослинному орнаменті кожна квітка має своє притаманне значення.

Вишиванка, вишивка – оберіг української душі, духовне опертя у найтяжчі години. В радянських таборах українки потай вишивали картини, хустинки, навіть сорочки. Нитки і тканину передавати було заборонено, тож доводилося винаходити різні замінники.

В родині моєї посестри, письменниці Лесі Романчук, зберігається багато вишитого руками її мами, пані Лідії Романчук-Ясень, повстанської медсестри і зв’язкової. Кожна робота  по-своєму унікальна, але, споглядаючи одну із них, важко стримати хвилювання. Червоні троянди в  зеленому листі на суворому чорному сукні. «Полотно» — шматки старих наглядацьких шинелей. Нитки – хірургічний шовк із медичної частини, пофарбований у різні кольори медпрепаратами…

Нині українські вишиванка та орнамент дуже популярні у світі. Валентино і Гуччі, Жан-Поль Готьє і Джон Ґальяно використовують їх у своїх колекціях. На кінофестивалі у Канні відома французька актриса Мелані Тьєрі була вдягнена у вишивану сукню від українки Віти Кін. Співачка і телеведуча Келлі Осборн, яка вдягається у вишиті сукні й сорочки від Юлії Магдич, написала на своїй сторінці у Інстаграм: «Люди можуть думати, що Нью-Йорк – серце моди, але я думаю, це Україна…» Розкішні вишиванки від Оксани Караванської й Роксолани Богуцької вдягають наші й зарубіжні знаменитості.

Та й загалом українці та українки дедалі частіше вбираються у національні строї, й то не лише на Різдво чи Великдень, на День Незалежності чи День Прапора, а й просто – щоб почуватися святково, навіть у будні.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

29 травня

Інші дати
Народився Петро Карманський
(1878, м. Цєшанув, Польща - 1956) - український поет, педагог,перекладач, член групи письменників "Молода муза". Представник раннього українського модернізму. Автор збірок віршів "З теки самовбивці", "Блудні огні", "До сонця". Переклав "Божественну комедію" Данте, окремі твори Гюго та ін.
Засну, як легіт, в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. (Петро Карманський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі