Історія з депутатською недоторканністю виявилася надзвичайно цікавою і тестовою: вона є своєрідним індикатором на принциповість, послідовність і професіоналізм українських політиків загалом і депутатів зокрема.
Склалася ситуація, коли частина так званих «конструктивних» опозиціонерів, які зранку критикують владу, а ввечері її підтримують, знайшла унікальний метод пропіаритись на темі депутатської недоторканності, в той же час по суті нічого не змінивши у цій ситуації, тобто, так і не позбавившись цього «феодального елементу» української політичної системи.
Сьогодні так звана «європейська конструктивна опозиція», що піднімає багато галасу довкола цієї теми, ДІЄ ТАК САМО, як вона діє й у парламенті: вона нібито «принципово проти» злочинної влади, але водночас зі складу провладної фракції виходити не збирається…
Що ж сьогодні пропонується:
- залишити ортодоксальну, феодальну недоторканність чиновників, якої не існує в жодній цивілізованій європейській країні;
- забути про свої обіцянки щодо скасування недоторканності під час двох революцій на Майданах;
- забути про зобов’язання, чітко зафіксовані у тексті Коаліційної Угоди: «Ми забезпечимо рівність усіх посадових осіб держави перед законом, обмежимо всі види імунітетів від кримінального переслідування. Будучи відкритими та підзвітними перед суспільством, ми будемо керуватися у своїй діяльності виключно правом, скасуємо депутатську недоторканність та будемо нести повну відповідальність за свої дії перед Українським народом». До речі, більшість так званих «опозиціонерів» з БПП досі лишаються у складі цієї коаліції та мають виконувати її настанови;
- реалізувати хитру схему, як лишити депутатську недоторканність, натомість запровадивши швидкий механізм її зняття…
Тому зараз так звані «активісти» разом з «конструктивними опозиціонерами»-депутатами вимагають негайно ухвалити зміни до Закону «Про Регламент Верховної Ради України» в частині зміни процедури розгляду питань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України. Зокрема, новими змінами мінімізується розгляд відповідного подання на народного депутата Регламентним комітетом шляхом скорочення процедури розгляду цього питання (з 20 до 1 дня), тимчасово забороняється виїзд за кордон депутата, з якого хочуть зняти недоторканність тощо.
Але спрощена процедура НЕ Є СКАСУВАННЯМ недоторканності! Це, фактично, її чергове УЗАКОНЕННЯ!
Як на мене, така ініціатива – гірша за позицію тих депутатів, які просто бояться розглядати це питання у сесійній залі і, умовно кажучи, ховають голову у пісок.
Вихід лише один: законопроект № 1776, поданий Президентом 16.01.2015 р., який вже набрав 365 голосів «за», який пройшов процедуру розгляду Конституційним Судом, на який є відповідний висновок Комітету і для якого лишилось ЛИШЕ ОДНЕ ГОЛОСУВАННЯ!
Цей законопроект просто виключить частину першу та третю ст. 80 Конституції України стосовно депутатської недоторканності («Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані»).
Тому нинішні хитрі схеми «конструктивних опозиціонерів» є нічим іншим, як звичайним випусканням пари, а не вирішенням проблеми зі скасуванням депутатської недоторканості, на яке чекає суспільство.
Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»
