chrome firefox opera safari iexplorer

29 серпня – Третій Спас, Горіховий або Хлібний

29 серпня 2017 о 08:31
russkauanadia.blogspot.com

За традицією, 29 серпня ― це вже третій Спас. Перший, він же Медовий або Маковий, припадає на 14 серпня ― свято Походження (знесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Другим, або Яблучним Спасом (19 серпня), зветься свято Преображення Господа Ісуса Христа. І, власне, день пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя у народі називають ще Спас «на полотні», Хлібний або Горіховий.

День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя

За повір'ям, до Спасителя прийшов живописець із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб. Художник взявся малювати Христа, але не міг — риси на полотні розпливалися. Тоді Ісус витер обличчя рушником — і на ньому відбився його образ. Один із учнів Христа відніс рушник царю і зцілив його.

spas (1)29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного Нерукотворний Образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. За одним – його викрали хрестоносці за часів їх владарювання у Константинополі (1204—1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переданнями, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.

Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, т.зв. «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою в Едессу; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії.

Божественний Лик Спасителя, який відпечатався на полотні (убрусі), є одним із найпоширеніших образів у слов’янській іконописній традиції. Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з нерукотворного образу Спасителя. Саме цю ікону вишивали на бойових стягах війська, які йшли в похід; заходячи в храм, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворному Образу Спасителя, що свідчить про особливе вшанування святині.

Горіховий Спас у народі

wikipedia.org

 wikipedia.org

У народі Третій Спас називають не лише Горіховим, а й Полотняним, а також Хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю.

Третій Спас по праву називали Горіховим Спасом, бо в цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти і освячувати в церкві. У деяких місцях на початку ритуалу горіхового збору в ліс посилали найстаршу жінку для пробного збору. Скільки вона приносила за день горіхів, для решти було мірою, і потрібно було збирати не менше. Збір горіхів міг тривати протягом кількох днів.

За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їх допомогою зцілювалися від найважчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.

На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

У цей день випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.

Прикмети та повір’я

  • Третій Спас — хліба припас
  • Третій Спас на полотні, а хлібець на току
  • Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас
  • Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас
  • Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали

На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно. Багато перелітних птахів відлітали на зимівлю до теплих країв, наприклад, ластівки й журавлі. У наш час через глобальне потепління ці терміни відсунулися на пізніший, осінній час.

У народі говорили:

  • Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло
  • Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса
  • Журавель до Третього Спасу відлітає
  • Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні — так і зима зажде

Підготувала Юлія Царенко
За матеріалами ostriv.in.ua, cerkva.info, lady.tochka.net, podrobnosti.ua

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі