chrome firefox opera safari iexplorer

Чому Мінкульт зриває конкурс на обрання гендиректора Києво-Печерського заповідника?

30 серпня 2017 о 16:08

Конкурс на посаду генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зайшов у глухий кут. Сьогоднішнє засідання, де мали би заслуховувати кандидатів на цю посаду та шляхом голосування обирати нового керівника заповідника, було проігноровано членами комісії від Мінкульту.

Нагадаємо, згідно з законодавством, нового керівника заповідника має обирати спеціальна конкурсна комісія. До неї входять три представники заповідника (які не є членами колективу), три представники від Мінкульту і три представники громадських організацій, які працюють у сфері культури.

На першому засіданні конкурсної комісії було ухвалене рішення про друге засідання, яке мало розпочатися 30 серпня 2017 р. о 14:00, де було би проведено обговорення кандидатур і відповідне голосування. Натомість сьогодні у зазначений час прибуло лише 5 із 9 членів комісії. Зважаючи на те, що для кворуму необхідна присутність 6 членів комісії, другого засідання конкурсної комісії не відбулося.

Коментуючи цю ситуацію, член конкурсної комісії, якого делегував колектив Києво-Печерського заповідника, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО зазначив, що це – цілком очевидна спроба Міністерства культури зірвати проведення конкурсу.

«Якщо 3 представники від заповідника і 2 представники від громадських організацій прийшли на засідання, а 3 представники від Мінкульту (один з яких підлеглий міністру культури, другий – міністру юстиції, а третій працює в системі уряду) не пришли, на надавши комісії жодних пояснень, то це — генеральна лінія Мінкульту зокрема і уряду загалом. Важко знайти якесь пояснення, чому уповноважені представники конкурсної комісії від Міністерства культури не виконують законів. Наскільки я розумію, вони хотіли би призначити свого керівника заповідника, але голосів для цього у них не вистачає», — зазначив М. ТОМЕНКО.

Він нагадав, що останнім часом у Києво-Печерському заповіднику за участі відомих митців, письменників та громадських діячів була проведена низка успішних і популярних заходів. «В тому числі – і в процесі повернення, як я називаю, «українського світу» у Києво-Печерську лавру (тут прошу не плутати з релігійною частиною Лаври), — зауважив Микола ТОМЕНКО. — Адже останнім часом зусиллями громадськості, БЕЗ ВЛАДИ, на території заповідника був встановлений памʼятний знак Тарасу Шевченку на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих.  Спільно з литовцями вже підготовлений макет відновлення надгробного памʼятника Костянтину Острозькому, який був зруйнований під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. Крім того, зараз триває активна робота з реставрації Мазепинської вежі та створення у ній першого музею Івана Мазепи, на кошти якого свого часу було збудовано і реставровано багато обʼєктів Лаври».

«Тому для мене тут загадка: чому при всій ура-патріотичності уряду та Мінкульту зокрема відбувається відвертий саботаж конкурсу на обрання гендиректора Києво-Печерського заповідника? Можливо, тому, що вони проти Костянтина Острозького та Івана Мазепи?», — запитав М. ТОМЕНКО.

«Рідна країна»

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути