chrome firefox opera safari iexplorer

На Південну башту Києво-Печерського заповідника встановлять позолочений хрест

19 листопада 2012 о 17:54

20 листопада 2012 року об 11.00 год. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться освячення та встановлення позолоченого хреста на Південну башту, яка знаходиться у південно-західній частині монастирських оборонних мурів.

Освятить хрест архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, повідомляє прес-служба заповідника.

Роботи з реставрації пам’ятки архітектури національного значення розпочались у вересні поточного року.

Проект реставрації, розроблений «Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування» (головний архітектор проекту – Сергій Юрченко), передбачає повне демонтування та заміну верхньої частини дерев’яних конструкцій башти, роботи з реставрації кладки, ін’єктування тріщин у цегляній кладці, заміни віконних та дверних заповнень за аналогами XVII-XVIII ст. з характерною фурнітурою та склінням, реставрацію та часткову зміну штукатурки внутрішніх і зовнішніх поверхонь стін з наступним покриттям фарбою, антисептичну та гербіцидну обробку стін, антикорозійну обробку металевих елементів, що залишаються в цегляній кладці, захист карнизів та підвіконь від замокання металевим покриттям, влаштування вимощення навколо башти та його гідроізоляцію, обробку дерев’яного перекриття вогнезахисним та біозахисним розчинами, влаштування покриття з мідного листа, укладеного у вигляді вертикальних прямокутників, позолоту хреста.

Загальна кошторисна вартість реставрації становить 1561,703 тис. грн.

Довідка

Південна (Часова) башта побудована в 1698—1701 рр. як оборонна споруда в системі монастирських оборонних мурів Києво-Печерської Лаври.

До північно-західної грані башти, а також до її східної грані примикають монастирські оборонні мури, які первісно мали бойові обходи з критими галереями, і які разом з баштами створювали замкнену систему оборонних споруд навколо монастирського подвір’я.

Наприкінці XVIII ст. башта втратила бойове призначення і використовувалася як господарча споруда. За час свого існування не зазнала суттєвих змін.

«Рідна країна»

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі