chrome firefox opera safari iexplorer

На Південну башту Києво-Печерського заповідника встановлять позолочений хрест

19 листопада 2012 о 17:54

20 листопада 2012 року об 11.00 год. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться освячення та встановлення позолоченого хреста на Південну башту, яка знаходиться у південно-західній частині монастирських оборонних мурів.

Освятить хрест архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, повідомляє прес-служба заповідника.

Роботи з реставрації пам’ятки архітектури національного значення розпочались у вересні поточного року.

Проект реставрації, розроблений «Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування» (головний архітектор проекту – Сергій Юрченко), передбачає повне демонтування та заміну верхньої частини дерев’яних конструкцій башти, роботи з реставрації кладки, ін’єктування тріщин у цегляній кладці, заміни віконних та дверних заповнень за аналогами XVII-XVIII ст. з характерною фурнітурою та склінням, реставрацію та часткову зміну штукатурки внутрішніх і зовнішніх поверхонь стін з наступним покриттям фарбою, антисептичну та гербіцидну обробку стін, антикорозійну обробку металевих елементів, що залишаються в цегляній кладці, захист карнизів та підвіконь від замокання металевим покриттям, влаштування вимощення навколо башти та його гідроізоляцію, обробку дерев’яного перекриття вогнезахисним та біозахисним розчинами, влаштування покриття з мідного листа, укладеного у вигляді вертикальних прямокутників, позолоту хреста.

Загальна кошторисна вартість реставрації становить 1561,703 тис. грн.

Довідка

Південна (Часова) башта побудована в 1698—1701 рр. як оборонна споруда в системі монастирських оборонних мурів Києво-Печерської Лаври.

До північно-західної грані башти, а також до її східної грані примикають монастирські оборонні мури, які первісно мали бойові обходи з критими галереями, і які разом з баштами створювали замкнену систему оборонних споруд навколо монастирського подвір’я.

Наприкінці XVIII ст. башта втратила бойове призначення і використовувалася як господарча споруда. За час свого існування не зазнала суттєвих змін.

«Рідна країна»

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі