chrome firefox opera safari iexplorer

Як медичну реформу зробити правильною та успішною: прості поради

19 жовтня 2017 о 11:06

Українська громада поділена на два табори у справі медичної реформи. Революційна, активна меншість закликає невідкладно зануритися у нове й щасливе життя медичних змін. Консервативна більшість з острахом чекає на нові й до кінця не з’ясовані особливості життя в період реформи.

Насправді, найстрашнішим у так званій медичній реформі є ось що: повна відсутність зрозумілих правил гри в новому медичному житті для простого українця:

  • яким буде остаточний перелік платних і безоплатних послуг;
  • як працюватиме система сімейних лікарів;
  • як діятимуть госпітальні округи...

Запитань багато, а відповідь одна — МИ ПРИРЕЧІ НА МЕДИЧНУ РЕФОРМУ, А ХТО ПРОТИ — ТОЙ «…».

Маю кілька простих і очевидних порад з огляду на потребу прийняття оптимального і суспільно сприйнятного рішення.

Отож, у прикінцевих положеннях фіксуємо дату набрання чинності більшості норм нової медичної реформи з 1 січня 2020 року.

З 1 січня 2018 року реформа стартує в пілотних регіонах — у Вінницькій області, яку Володимир Гройсман нещодовно позиціонував як абсолютно передову й підготовлену до змін, та у Львівській області, де «Самопоміч», одна з промоутерів реформи, має серйозну підтримку в регіоні.

А тим часом напрацьовуються усі необхідні підзаконні акти, нормативні документи, тестуються нові управлінські моделі.

Ідеально, щоб ідеолог медичної реформи Уляна Супрун у цей перехідний період безпосередньо очолила процес створення нової української медицини, наприклад, у Вінницькій області.

Такий підхід вважаю ПРАВИЛЬНОЮ І ПІДГОТОВЛЕНОЮ РЕФОРМОЮ, А НЕ ЕКСПЕРИМЕНТОМ НАД ЛЮДЬМИ!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

19 жовтня

Інші дати
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути