chrome firefox opera safari iexplorer

Як українці наперекір владі реформують своє життя

07 лютого 2018 о 13:57

Про те, що українці давно не чекають допомоги від влади давно всім зрозуміло. Але, виявляється, українці здатні ще й рухатись вперед наперекір владі та її недолугим папірцям, які вони називають «реформами».

Навесні минулого року жителі п'ятиповерхової хрущовки на Дарниці вирішили зайнятися благоустроєм свого двору. Почали з загальних суботників, на яких усі сусіди перезнайомилися.

І вже незабаром з'явився бюджет двору, щомісячні збори мешканців, нове освітлення, власна сортувальна станція сміття, яка приносить гроші.

Ми зустрілися з мешканцями цього будинку, щоб дізнатися, як вдалося залучити до життя двору сусідів, як їх це змінило і що дало.

З чого все почалося

Влітку мешканець одного з під'їздів Олександр Македонський розвісив на будинку дев'ять оголошень із закликом прийти на суботник. Людей зібралося несподівано багато.

Вони разом почистили під'їзди від шарів оголошень, вирізали сухостій у дворі, довели до ладу клумби, прибрали з них закопані ще в радянські часи шини, які використовувалися як огорожі. Тоді ж вирішили влаштувати збори мешканців і почати покращувати двір серйозно.

«Ми створили бюджет двору. Скидаємося по 100 грн з квартири щомісяця. Але ніякої зобов'язалівки немає. Всього у нас 160 квартир, а дають ті, хто хоче і може — приблизно половина мешканців. Бабусь не чіпаємо, а молодь і сама не проти. Сто гривень для них — це три чашки кави», — говорить Олександр.

З літа мешканці зібрали 12 тисяч грн у бюджет свого двору. Частину цих грошей вже витратили на його благоустрій.

Наприклад, зробили освітлення у дворі. Кажуть, раніше у ньому було страшно ходити, а вечорами розкривали машини. Тепер стало спокійніше.

Що саме робити — вирішують колективно. Для обговорення ідей у Viber є група на 95 осіб.

Проблема зі сміттям

Сміттєвий бак у будинку до впровадження сортування сміття

У будинку знаходяться аптека, супермаркет, два пивних магазини та приватні підприємства. Всі вони виносять сміття в чотири баки у дворі.

«Звісно, ці баки через дві години заповнюються, і далі сміття просто валяється на землі. А влітку, коли люди їдять кавуни та фрукти, весь двір перетворюється на одну суцільну смердючу калюжу», — говорить мешканка будинку Інна Біла.

Це вони з чоловіком запропонували сортувати сміття на одному із зібрань мешканців. Але їх ніхто не підтримав, тому подружжя почало з себе.

Встановили на вулиці чотири коробочки й почали виносити туди своє сміття — окремо пластик, папір і скло. Сусіди, які це бачили, зацікавилися. Незабаром деякі приєдналися до ініціативи, а все відсортоване сміття миттєво забирали бездомні.

Як з'явилася сортувальна станція

Суботники та збори здружили мешканців будинку. Вони навіть почали збиратися у дворі на шашлики. І під час однієї з таких посиденьок Інна та Олександр таки переконали інших зайнятися сортуванням сміття більш серйозно.

Вирішили створити власну міні-сортувальну станцію, здавати сміття, а заробленими грошима поповнювати бюджет двору.

У дворі будинку стоїть маленька споруда — щось на зразок будиночка для інвентарю двірника. Цей будиночок старий і страшний. Спочатку мешканці думали знести його, а потім вирішили, що це гарне місце для складу відсортованого сміття.

«Але, по-перше, цей будиночок знаходиться на балансі ЖЕКу, і ми не могли просто так туди зайти. По-друге, в ньому жили бездомні. Ми пішли в ЖЕК, розповіли про свою ідею з сортуванням сміття і попросили дати нам будиночок у тимчасове користування», — каже Інна.

ЖЕК був проти. Там сказали, що в будиночку зберігається інвентар двірника. Мешканці не дуже-то в це вірили й вирішили заглянути всередину. Виявилося, там валяється якийсь непотріб — старі матраци, дивани, дошки.

Після цього мешканці ще раз пішли в ЖЕК і вмовили дозволити їм користуватися будиночком.

«Ніяких заяв ми не писали, всі домовленості — тільки на словах.

А бездомних ми чемно попросили піти, навіть написали на будиночку оголошення — про те, що тепер тут зберігається розсортоване сміття.

Коли вони пішли, ми повісили на будинку замок, і більше вони не поверталися», — каже Інна.

Під час чергового суботника мешканці привели будиночок до ладу — зробили прибирання, винесли все непотрібне, а з дощок зробили відділення для сміття. Зараз там чисто, в окремих загінчиках лежить пластик, бляшанки, пляшки та картон.

Як працює станція

З бюджету двору виділили 60 грн і купили замок, а всі охочі зробили собі ключі й приносять до будиночка уже розсортоване сміття. Зараз це роблять близько 40 сімей, а ще — співробітники супермаркету, аптеки та пивних магазинів. Коли сміття в будиночку стає занадто багато, мешканці влаштовують суботник і переносять його до підвалу. Там воно зберігається в будівельних пакетах і ящиках. Їх безкоштовно дає супермаркет.

Поки ніхто не намагався красти відсортоване сміття або вломитися в будинок. Річ у тім, що у дворі працює своєрідна «сигналізація».

Як тільки хтось із мешканців зауважує людей зі спиртними напоями на дитячому майданчику або інших підозрілих людей у дворі — одразу кидає клич в групі мешканців у Viber.

Люди тут же збираються і вибігають, щоб прогнати зловмисників.

«У всієї гопоти району вже сформувалася думка про те, що наш будинок „особливий“, і їм з рук нічого не зійде. У разі чого будемо викликати поліцію», — каже Інна.

Ключ від будиночка з відсортованим сміттям зробили собі не всі мешканці, але навіть ті, хто не зробив, намагаються виносити сміття «правильно».

«Зрозуміло, що бабусям складно виділити 35 грн і зробити собі ключ. Але вони дзвонять мені, Саші або ще комусь і просять забрати у них розсортоване сміття. Взагалі, нам дуже пощастило з сусідами. Виходять на суботники і сортують сміття навіть молодики, які просто винаймають тут квартири», — каже Інна.

Сортуванням вже зацікавилися люди з сусідніх будинків, деякі приносять до них своє сміття.

Плани двору

Інна з Олександром розраховують, що навесні у дворі з'являться спеціальні баки для сортування сміття (поки неясно, встановить їх ЖЕК або доведеться купувати за свої гроші), і тоді кількість людей, що сортують сміття, збільшиться в рази.

Поки компанія, яка забирає розсортоване сміття на перероблення, приїжджає, тільки якщо зібрано не менше 400 кг.

Тому до молодих людей вона поки приїжджала тільки раз — за сміття, яке вони збирали з липня до січня, отримали 2167 грн.

«Уявіть, що було б, якби сміття сортували в сусідніх дворах? Машина могла б приїжджати не раз на кілька місяців, як зараз, а кожні два-три дні. І всім від цього було б добре!» — каже Олександр.

Герої планують збирати отримані від сміття гроші, щоб потім привести двір до ладу. Плани грандіозні: захистити двір, озеленити газони, зробити дитячий майданчик (для цього, щоправда, доведеться шукати ще й спонсорів), відремонтувати під'їзди й у самому кінці — відреставрувати та пофарбувати фасад будинку.

 Як це змінило мешканців

За необхідності мешканці будинку проводять суботники, один раз на місяць влаштовують збори. Це допомагає постійно бути в процесі, не зупинятися і тримати всіх у курсі того, що відбувається.

Інна каже, що для того, щоб все вийшло, людей потрібно постійно торсати, говорити їм, що необхідно зробити. Навіть якщо йдеться про таких свідомих мешканців, як у їхньому дворі.

Серед найактивніших мешканців є медики, вчителі, бізнесмени. Наприклад, Інна — власниця салону нігтьової естетики, у її чоловіка теж свій невеликий бізнес. Олександр Македонський, який ініціював перші суботники, переїхав з Криму чотири роки тому і купив в цьому будинку квартиру.

«У приватному будинку люди роблять щось для себе. А тут колективний розум розслабляє. Я багато разів чув на зборах фразу: „Чому я повинен щось робити для когось? Чому я повинен за свої гроші купувати лампочку в під'їзд?“

Я пояснюю на своєму прикладі: роблю це для себе і для того, щоб моя дружина не йшла ввечері додому у темному під'їзді. Часто це спрацьовує.

Ще люди люблять говорити: „Це все добре, але хто буде цим займатися? У нас в будинку одні пенсіонери“. Коли ми з дружиною переїхали в цей будинок, я теж думав, що тут живуть одні пенсіонери. Але після перших зборів зрозумів, що це не так. Молоді багато — і у нас, і в будь-якому іншому будинку» — каже Олександр.

Хлопці кажуть, що сортування сміття змінює мислення. Ніхто з них не захоплювався екологією, але після початку громадської діяльності у дворі вони зацікавилися темою.

«Ви знаєте, що 7% території України зараз — це звалище? 7%! Я був просто в шоці, коли почув цю цифру! Наша аграрна держава перетворюється на смітник, і замість пшеничних полів у нас поля зі сміття!» — обурюється Олександр.

Інна додає, що сміття може сортувати кожен. Якщо у дворі будинку немає спеціальних баків, а мешканці не хочуть витрачати час на переговори з ЖЕКом, можна як мінімум не кидати в загальні баки картон і скло.

«Покладіть їх в окремих пакетах поруч. Бездомні заберуть через десять хвилин і здадуть на склотару і макулатуру. У вас сортування займе п'ять хвилин, зате ви зробите свій маленький внесок у збереження екології».

Фото: Дмитро Ларін

Джерело: БЖ
Розділи: Суспільство

2 лютого

Інші дати
Народився Євген Гребінка
(1812, с. Убіжище, тепер с. Мар'янівка Полтавської обл. – 1848) - письменника, педагога, видавця, автора збірки байок "Малороссийские приказки", комедії "Не в свои сани не садись", роману "Чайковський", низки оповідань, багатьох пісень та романсів (зокрема "Українська мелодія", "Очи черные"). Брав активну участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав у виданні "Кобразя". Видав альманах "Ластівка".
«Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати історію Малоросії, придивитися до характерів її героїв, прислухатися до її пісень, де ремство душі виливається в таких жалібних звуках, як пісня степової чайки, як стогін матері над могилою сина, і ви думаєте: невже народ з таким залізним характером, з такими глибокими почуттями може лише сміятися?» (Є.Гребінка)
Розгорнути
Народився Іван Пулюй
(1845, с. Гриймалів Тернопільська область – 1918) – видатний український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Автор праць з катодного випромінювання та катодних Х-променів, які відкрив за 3 роки до Рентгена. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.
Розгорнути
Народився Валер'ян Підмогильний
(1901—1937) — український письменник і перекладач. Автор роману «Місто».
«Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне». (Валер»ян Підмогильний)
Розгорнути
Народився Василь Литвиненко
(1899, м. Саратов, Росія - 1966) - український балетмейстр і співак. Постановник  першого українського балету ("Пан Каньовський").
Розгорнути
Юхима зимового
Лютневі прикмети - хурделиці та замети
Розгорнути

Новини Дивитися всі