chrome firefox opera safari iexplorer

18 січня – 155 років від дня народження українського художника Івана Їжакевича

18 січня 2019 о 10:05
uamodna.com

Картини  І.Їжакевича  «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Гайдамаки під Уманню», «Битва козаків з шляхтою», «Мені тринадцятий минало…», «Перебендя» залишаються окрасою українського образотворчого мистецтва. 

Розписи художника можна побачити у Кирилівській церкві, церкві Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі та багатьох інших українських храмах.  

Народився майбутній митець у 1864р. в с.Вишнопіль (нині Тальнівський район Черкаської області), в багатодітній родині. Сім’я бідувала, тож сподіватися Іванові на те, що батьки спроможуться дати своїм дітям бодай якусь освіту, не доводилося. Допитливе хлоп’я  навчилося читати й писати самотужки.

Дванадцятирічним опинився у Києві, де дядько-псаломщик влаштував його поносити посох до архієрея Братського монастиря. За якийся час дядько, розгледівши у Івана неабиякі малярські здібності, віддав малого до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі. Вступив до школи, перемігши у  жорсткому конкурсі й закінчив її 1882р. 

 За якийся час Іван, із дбайливо загорнутим у ряднину   автопортретом, вирушив до художньої школи Миколи Мурашка. Дуже хотілося почути думку майстра, а ще більше – навчатись у його школі. Мурашко хист Іванів розгледів, але поцікавився, хто платитиме за навчання бідного хлопця. Іван знітився: платити не було кому. Коли Мурашко на хвильку вийшов з кімнати, притьмом кинувся змальовувати  деталі картини, розташованої на стіні. Повернувшись, художник настільки був вражений роботою, що залишив Івана працювати своїм помічником і безкоштовно навчатись у школі. 

Під час навчання талановиті роботи молодого художника помітили професор А.Прахов, під чиїм керівництвом провадилася реставрація Кирилівської церкви, та видатний український художник  М.Врубель, твори якого посідають чільне місце у розписах церкви. Від 1883р. І.Їжакевич бере участь у  відновленні фресок XII ст. в Кирилівському монастирі.

 1884р.Іван Їжакевич вирушає до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв. Запізнившись на іспити, впродовж двох місяців клопоче про вільне слухання, і наприкінці року свого досягає. 1888р. І.Їжакевич отримує звання шкільного вчителя малювання і залишає Академію.   

Ілюструє відомі на той час журнали: з «Нивою», наприклад, співпрацював мало не 30 років. Серед кількасот ілюстрацій – багато робіт, за допомогою яких художник популяризував Україну, її історію, літературу, народні звичаї та побут. 

1905р. І.Їжакевич назавжди повертається до України. Працює художнім керівником рисувальної школи при Києво-Печерській Лаврі. Розписує Свято-Покровську церкву в Покровському монастирі, церкву Всіх Святих і храм преподобних  Антонія та Феодосія Печерських.

1910р.у рамках благодійних заходів  бере участь у розробці ескіза та виданні 100-тисячним накладом плаката  з портретом і життєписом Тараса Шевченка. 

1911р. Їжакевич почав розпис церкви св.Георгія на місці битви під Берестечком. Створив композицію «Голгофа», разом з учнями оздоблював склепіння, ворота, двері, колони.  Роботі перешкодила Перша світова війна. Коли Пляшеву окупували австро-угорці, монастир на «Козацьких могилах»був розграбований, дзвін та роботи Їжакевича безслідно зникли.   

 1917р. Іван Їжакевич повернувся до Києва.  Разом з колегами створює першу  професійну спілку художників. Пише портрети, пейзажі, створює графічні роботи, розписує Борисоглібську церкву та Успенський собор, ілюструє «Кобзаря», видає кілька статей про життя  і творчість Тараса Шевченка.

У 1930-і роки митець створює цикл полотен, присвячених Шевченкові: «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка» та  одну з найкращих своїх робіт — «Мені тринадцятий минало» — за мотивами відомого твору Кобзаря. 

 Ілюструє видання творів  Шевченка, Гоголя, Франка,   Коцюбинського, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка. 

Слід сказати, що ввершиною творчості Їжакевича-ілюстратора стало оформлення  ювілейного видання «Кобзаря» у 1939р.: понад  30 малюнків можна вважати, без перебільшення, хрестоматійними. 

 Під час Другої Світової війни художник залишався у окупованому Києві. Працював над ілюстраціями до «Енеїди» І.Котляревського.

Загалом же впродовж свого творчого життя Їжакевич створив понад 20 тисяч робіт. 

Помер І.С.Їжакевич 19 січня 1962р.

Твори митця зберігаються у багатьох музеях України та світу, найкращі – у Національному музеї ім. Т.Шевченка.

 Підготувала Олена Бондаренко

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути