Вдягла весна мережану сорочку
У день святий звільнившись од турбот
І підіймає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот;
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі
І помняться старання добротою,
На щедрому пасхальному столі.
Вадим Крищенко
Середина весни – 15 квітня – на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з’являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: «Сині хмари – на тепло і опади».
До середини квітня у народу виходили зимові припаси. У народі говорили: «Нічого немає, ні кришки, ні зерна, ні краплі»; «Полікарпів день – початок безхліб’я». Наші пращури вважали: якщо у цей день весняні води течуть повільно, лід тоне, значить буде тяжко людям у цьому році.
Саме 15 квітня треба було перевірити насіння та посівні зерна. Прийнято було саме в цей день ганяти ворон на подвір’ї, щоб вони не підлітали близько до домівок. Вважали, що якщо ворона буде каркати над будинком, то протягом року буде не вистачати продовольства, бідний врожай і голод.
За церковним календарем 15 квітня вшановують преподобного Тита, чудотворця; мучеників Амфіана й Едесія; мученика Полікарпа.
Іменинники 15 квітня:
Полікарп, Григорій, Юхим і Тит.
15 квітня народились:
1886 – Аристарх Терниченко – український агроном, економіст і громадський діяч. Видавець першого українського сільськогосподарського часопису «Рілля». Міністр землеробства УНР. Автор 32 книг та майже тисячі наук., науково-популярних статей з різних питань агрономічної науки, зокрема перших вітчизн. підручників українською мовою для студентів і агрономів-практиків. За його редакцією видано (посмертно) перше україномовне науково-популярне енциклопедичне видання із сільськогосподарської тематики «Енциклопедія сільського господарства» (1927).
1914 – Вадим Стеценко – український композитор, скрипаль, один із засновників української скрипкової школи. Автор класичної монографії «Методика гри на скрипці». Син Кирила Стеценка.
1921 – Георгій Береговий – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. 26-30.10. 1968 р. здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.
15 квітня відзначають:
- День працівників кримінального розшуку України.
- День фахівця з радіоелектронної боротьби.
Події 15 квітня в Україні:
1657 – козацька рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.
1874 – невизнані паризькі художники Моне, Ренуар, Пісарро, Сезанн, Деґа відкрили на бульварі Капуцинів свою власну виставку.
1919 – заснований Верховний революційний трибунал України.
1919 – у радянській Росії почалося створення системи концентраційних таборів.
1920 – головою більшовиків України обраний С. Косіор.
1923 – почалося масове виробництво інсуліну для лікування діабету.
1948 – відбулося перше військове зіткнення між ізраїльтянами й арабами.
2000 – на Північному полюсі приземлилися 22 українські парашутисти.
Чи знаєте ви, що:
Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563 р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти» («засіка» – укріплення).
Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.
«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає – лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда – наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий – тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).
«Рідна країна»
