chrome firefox opera safari iexplorer

30 квітня: це цікаво знати

30 квітня 2020 о 00:05

Два кольори мої два кольори
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої два кольори:
Червоне то любов, а чорне то журба.
Дмитро Павличко.

У народі 30 квітня – день Зосима і Саватія, які вважаються у селян заступниками бджіл і пасічників. До цього часу уже і береза, і вільха розпускаються. Якщо береза перед вільхою лист розпустила, то чекали сухого літа, а якщо вільха перед березою, то пророкували мокре літо. З 30 квітня по 5 травня можна почути перше кування зозулі.

За церковним календарем 30 квітня вшановують священномученика Симеона, єпископа Персидського, і з ним мучеників Авделая і Ананія, пресвітерів; преподобних Акакія, єпископа Мелітинського, і Зосима, ігумена Соловецького; знайдення мощей преподобного Олександра Свірського; мученика Адріана; святителя Агапіта, папу Римського.

Іменинники 30 квітня:
Семен, Андрій, Олександр, Акакій, Ананій.

30 квітня народились:

1848 – Олександра Єфименко – український історик, етнограф. Перша жінка – доктор історії в Російській імперії. Автор праці «Історія українського народу».

1885 – Олександр Федоровський – український геолог, палеонтолог, археолог.

1932 – Василь Шевчук – український письменник, автор поетичних збірок, повістей, історичних романів, дилогії про Тараса Шевченка «Син волі», переспіву «Слова про Ігорів похід».

30 квітня відзначають:

  • День прикордонника.
  • Міжнародний день джазу.

Події 30 квітня в Україні:

1840 – петербурзький цензор П.Корсаков підписав квиток на видачу «Кобзаря» Т.Шевченка з друкарні Є.Фішера. День виходу в світ першого твору Кобзаря.

Чи знаєте ви, що:

В українській міфології Вій, або шолудивий Буняк, – міфічна істота, яка схожа на старого дідугана з величезними бровами і густими довгими віями, що тягнуться аж до землі. Колись наші пращури вірили, що Вій живе під землею самітником і охороняє підземні скарби. Його погляд може не лише вбити людину, але й зруйнувати і провалити під землю цілі будинки. На їх місці утворюються озера і глибокі ями. Проте, без сторонньої допомоги Вій через свої густі вії та брові не може нікого побачити. Саме з цією істотою пов’язані повір’я про недобрі очі та зурочення, коли від недоброго погляду все гине і псується.

Блудом колись в Україні називали нечисту силу, що змушувала людину блукати. За легендою, «блуд» – це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися, а тому завис у повітрі. З’являється він уночі у вигляді людини, тварини або вогника і заманює у непрохідні місця. Чіпляється до самотньої людини, яка пізно вночі іде або їде. Особливо варто бути обережним на роздоріжжі. Щоб захиститися від блуду, треба знати день свого народження, хрещення, день тижня, коли відзначали Святвечір, носити хрестик та знати основні молитви.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути