chrome firefox opera safari iexplorer

13 квітня: це цікаво знати

13 квітня 2020 о 00:06

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр Довженко

У народі 13 квітня продовжували спостерігати за перелітними птахами і робити висновки про майбутню погоду. Якщо перелітні птахи хохляться, то хорошої погоди не чекай; після прильоту довго не щебечуть – на холод; раптово замовкли – до грози.

Жінки 13 квітня розводили багаття, яке, за давніми віруваннями, було рятівним і дозволяло вилікувати різні хвороби. Тяжкохвору людину в цей день проносили через багаття, щоб вона одужала.

На підвіконнях розкладали колючі рослини, шматочки заліза, гілочки чортополоху. Уникали вимовляти слово «біс» вголос, тому що вважали, що цей злий дух увійде в людину. Прийнято було 13 квітня спалювати всі старі речі, які є в будинку – це допомагає не тільки прогнати демонів, але і захиститися від пожеж.

За церковним календарем 13 квітня вшановують священомученника Іпатія, єпископа Гангрського; преподобного Іпатія, цілителя Києво­Печерського; преподобного Аполлонія Єгипетського; священомученника Авду, єпископа Персидського, і Веніаміна, диякона; преподобного Іпатія, ігумена в Руфіянах; святителя Іону, митрополита Київського і всієї Руси, чудотворця; святителя Інокентія, митрополита Московського.

Іменинники 13 квітня:
Веніамін, Інокентій, Ганна, Іпатій.

13 квітня народились:

1906 – Оксана Іваненко – українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей «Друкар книжок небачених», «Рідні діти», «Богдан Хмельницький», біографічних романів «Тарасові шляхи», «Марія», книжки спогадів «Завжди у житті».

Події 13 квітня:

1928 – у Києві відбулась прем’єра фільму Олександра Довженка «Звенигора». Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом «буржуазний націоналіст».

«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)

1940 – розпочався другий етап депортації із західних областей України, у результаті якого були виселені майже 320 тис. осіб.

1990 – Радянський Союз офіційно визнав свою відповідальність за убивство в Катинському лісі (1940) кількох тисяч польських офіцерів (злочин, в якому раніше СРСР звинувачував нацистів).

Чи знаєте ви, що:

Олександр Довженко у своєму фільми «Звенигора» передбачав страшні репресії тридцятих років. У сцені, де онук-націоналіст Павло стріляє собі у голову, з його вуст звучить попередження: «Ось наближається антихрист!». Безжальний та апокаліптичний Молох вже за кілька років почав пожирати своїх дітей. Довженко добре знав про репресії, бо й сам ледве уникнув їх у 1923 році.

«Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка – за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.

Фільм обійде екрани Голландії, Бельгії, Аргентини, Мексики, Канади, Англії, США, Греції, а два громадські перегляди у Парижі закінчаться оваціями.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути