chrome firefox opera safari iexplorer

Андріївська та Кирилівська церкви до списку ЮНЕСКО не потраплять

25 травня 2011 о 17:49

Експерти ЮНЕСКО та Ради Європи мають намір на червневій сесії ЮНЕСКО розглянути ситуацію з охороною пам’яток в Україні, повідомляє «Радіо Свобода».

Про це говорили у Києві українські експерти, які співпрацюють з європейськими інституціями. За їхніми даними, нині в Україні нараховується близько ста тисяч об’єктів, які мають історико-культурну або природну цінність. Але людська діяльність, хаотичне розростання міст спричиняє руйнацію близько трьох тисяч пам’яток історії, культури, природи щороку!

У Списку світової спадщини ЮНЕСКО нині перебувають Києво-Печерська Лавра, Свята Софія Київська (під одним номером) і старий центр Львова. Серед кандидатів – історико-культурний центр Чернівців, українсько-польський біосферний об’єкт «Карпатський заповідник» та дві київські церкви – Андріївська і Кирилівська.

Щоправда, внаслідок безконтрольної забудови центру Києва, знищення історичного обличчя столиці України, названі два храми до Списку світової спадщини ЮНЕСКО включені не будуть, повідомив голова Комісії з питань культури Київської міськради Олександр Бригинець.

«Ніякого включення Андріївської та Кирилівської церкви до Списку не буде – не тому, що ці об’єкти цього не варті, а тому, що наша влада не продемонструвала готовності охороняти пам’ятки. Підходи у певної категорії людей – на жаль, це переважно чиновники і забудовники – це повне нерозуміння того, як треба діяти. І у підсумку інтереси цієї групи людей важливіші, ніж охорона пам’яток!» – зазначив Бригинець.

Національна комісія у справах ЮНЕСКО та Державна служба України з охорони пам’яток історії та культури закликає владу не допустити подальшого руйнування київських святинь, виконати рекомендації ЮНЕСКО та Ради Європи.

Серед цих рекомендацій – заборона на будівництво у безпосередній близькості до цих об’єктів, розширення охоронної зони довкола них, тощо. Щоправда, на забудовників не впливають ані звернення європейських експертів, ані ухвалення Верховною Радою відповідних законів та розпорядження керівників Києва, каже голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.

А за словами одного з керівників Держслужби з пам’ятко-охоронної діяльності, архітектора Віктора Вечерського, українські історико-культурні та природні пам’ятки – жертви тотальної корупції.

«Ситуація з буферними (захисними) зонами довкола Софії складна. Підготовлений проект розпорядження Київської міської держадміністрації про заборону будівництва там нових будівель і споруд у межах усієї буферної зони довкола Софії Київської. Потім, навіть якщо це розпорядження буде підписане, хто сказав, що воно буде неухильно виконуватись? Ми вже маємо відповідний досвід, є маса гарних розпоряджень по місту Києву, які систематично не виконуються», – наголошує Вечерський.

1 лютого

Інші дати
Микола Бідняк
1930 –  український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.
Розгорнути
Народилася Оксана Лятуринська
(1902, с. Хоми Тернопільської обл. - 1970) - українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок "Гусла", "Княжа емаль", "Бедрик", "Материнки", "Ягідка" та ін.
Розгорнути
Макара-весноукажчика
Якщо погода ясна, то і весна буде карсна (себто рання й тепла)
Розгорнути
Народився Гнат Галька
(1824, с. Зарваниця Тернопільської обл. - 1903) - український етнограф та фольклорист. Праці: "Народний празник Купала", "Названня місяців", "З народних казок".
Розгорнути
Народився Петро Кішка
(1828, с.Осметинці Вінницька область – 1882) – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.
Розгорнути
Народився Євген Маланюк
(1897, с. Новоархангельськ Кіровоградська область – 1968), український поет, літературознавець.
«Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя.» (Євген Маланюк)
Розгорнути

Новини Дивитися всі