chrome firefox opera safari iexplorer

«Могилянка» не підтримує освітні реформи Міністерства

10 грудня 2010 о 13:46

Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт розкритикував законопроект «Про вищу освіту», який зараз обговорюється в Міністерстві освіти та науки.

За словами голови академії, ухвалення цього закону призведе до гальмування розвитку вищих навчальних закладів, позбавить їх автономії, не дасть вийти на міжнародний конкурентоздатний рівень.

Міністерству освіти потрібні виші, які можна контролювати, каже ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт:

— З одного боку Президент Янукович проголошує, що потрібно створювати якісні університети. З іншого боку, новий закон, який пропонується, повністю перекреслює всю ідею. Тому що базова ідея сучасного глобального університету – це автономія в широкому розумінні, автономія фінансова, кадрова, академічна... Без автономії немає сучасного університету, тому що сучасний університет сам повинен давати собі раду, в своєму розвитку, конкуренції, виживанні. І держава повинна дати ці можливості, а не контролювати кожен «чих», що відбувається в університеті.

Окрім того, в Могилянки існує особистий конфлікт з Дмитром Табачником – розповідає її президент. Академії не затверджують правила прийому на наступний рік, а саме не дають вимагати в студентів на всі спеціальності сертифікату з англійської мови, що робили вже протягом 19 років. А вимога потрібна, бо частину навчання в закладі ведуть також й англійською.

Сергій Квіт— Нам кажуть, що ми порушуємо права тих людей, які не вчили англійську мову. Я радився з юристами, які зовсім по іншому ставлять це питання. Києво-Могилянська академія не забороняє тим студентам, які хочуть до нас вступити, вивчити англійську мову. І в нас є багато прикладів, коли діти в школі вивчають якусь іншу іноземну мову і потім вони вчать англійську, щоб вступити до Києво-Могилянської академії. Це університет, який найбільш інтегрований у західну систему. І якщо нам скасовувати англійську мову при вступі, нам треба скасовувати викладання англійської мовою в академії, нам треба скасовувати всю нашу мобільність, всі наші зв’язки з іншими університетами за кордоном. Я вважаю, що для нас, при чому в наш час, це зовсім не прийнятно. І це також заперечує базові принципи Болонського процесу, що навчання в європейських університетах ведеться рідною мовою і англійською мовою, а потім скільки мов ви хочете.

Також академії не дають вписувати в статут докторські програми західного зразка, скасовується вільне відвідування лекцій студентам, самим складати штатний розпис. «Метою перезатвердження нашого статуту, на скільки ми зрозуміли є те, щоби забрати у нас зі статуту все, що дало нам можливість за попередні майже 20 років досягнути тих успіхів, які ми маємо зараз» — каже Сергій Квіт.

А от в Міносвіти вважають, що нікого не ображають. Там стверджують, що умови вступу в академію просто не відповідають закону. Відомство дало «Могилянці» три дні на перегляд свого статуту.

Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України:

— Звісно треба запроваджувати багатомовне викладання, але це не може бути нормою статуту. Є й інші порушення, як можна в статуті написати PhD-програми, якщо законодавством не передбачено... В частині фундаментальної підготовки студентів має бути стандарт… А решта 50 відсотків – це право навчального закладу, реалізуйте свої наукові школи, реалізуйте потреби замовників, роботодавців.

Сам законопроект прогресивний, кажуть у Міністерстві. Вже протягом двох років він обговорюється і його планують подати на погодження в парламент вже до нового року. «Закон творили люди, не міністерство. Звичайно є якісь помилки, промахи, не заглибились достатньо. Це ж нормативний документ. Таке враження, що це мале дитя ображене і наперед плаче, щоб його потім не наказали» — вдається до образів голова департаменту вищої освіти.

В Могилянці вже передбачають наслідки такої критики Міністерства. Кажуть, непослух може призвести до санкцій і обов’язково викличе позачергові перевірки і тиск на ректора.

Катерина Качур для «Рідної країни»

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі