chrome firefox opera safari iexplorer

Карлівський історико-краєзнавчий музей

  • 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 50
  • (05346) 2-22-05
  • щоденно: з 8.00 до 17.00, п’ятниця: з 8.00 до 16.00, перерва: з 12.00 до 13.00. Екскурсії проводяться щоденно з 9.00 до 13.00. Вихідні дні: субота, неділя
  • для дорослих – 2 грн.; для дітей – 1 грн. Безкоштовне відвідування: державні свята
Варто побачити: жлукто (діжа-довбанка), ткацький верстат, макет вітряка, плуг, писанки Заслуженого майстра народної творчості Ніколаєвського І.О., патефон, жорна, самовар.
Про музей:

Витоки Карлівського історико-краєзнавчого музею йдуть із 1967 року. Краєзнавці міста і сіл району зібрали матеріали й експонати для відтворення історії Карлівщини. Сорок років тому цю роботу, а потім і сам музей, очолив учитель міської школи №1 Левченко Федір Якович. 

Розмістився музей у великій кімнаті районного Будинку культури, мав до 1 тисячі експонатів і понад 10 років вабив до себе відвідувачів, а з 1980 розпочалися його поневіряння: не стало приміщення, втрачалися безцінні експонати. Культура завжди виживала, завдяки ентузіастам і районний музей теж мав їх: Левченко Ф.Я. створив історичну скарбницю району, а Баклицький П.П., заслужений агроном України, відтворив її, відновив експозицію і, що найголовніше, відкрив для відвідувачів у двох маленьких кімнатах. Завдяки його наполегливості музей чотири рази поспіль підтверджував високе звання „народний”. 

У 2001 році здійснилася давня мрія експонатів: вони розмістилися у чотирнадцяти залах окремого, теж історичного приміщення. Їх кількість збільшилася до шести тисяч, і різні століття тепер ніби товпляться на маленькому п’ятачку музею, де кожна зала дихає історією рідного краю, а музейні цінності навперебій розповідають про історичні події та видатних карлівчан.

Експозиція музею розміщена у фойє і дев’яти експозиційних та виставковій залах, де відвідувачі мають змогу знайомитись і вивчати історію Карлівщини. Відвідувачі можуть ознайомитися з постійно діючою виставкою писанок Заслуженого Майстра народної творчості України Ніколаєвського І.О.

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі