chrome firefox opera safari iexplorer

Історико-краєзнавчий музей у Винниках завойовує відвідувачів інтерактивом

08 липня 2011 о 14:46

Директор Історико-краєзнавчого музею м. Винники Ігор Тимець розповідає, що працівники музею готувалися до ювілею довший час і дуже старанно. Багато чого вдалося зробити пришвидшеними темпами завдяки підтримці прихильників і меценатів, оскільки державного фінансування катастрофічно не вистачає: «Кошти були мізерні. На стільки, що і говорити нема про що. Ми у цьому році на поточний ремонт на рік часу (на два будинки і 2 машини) отримали 15 тис. грн. Тож можете собі уявити. Те, що ви бачите – ті об’єми роботи, які ви бачите, все це силами працівників і друзів музею», – зазначив директор.

А бачилося дбайливо відремонтоване приміщення, естетичні і затишні експозиційні зали, доглянуте подвір’я і усміхнені гості, що святкували круглу дату разом з музеєм.

У цей день відбулося відкриття реконструйованої хати стародавніх русичів ХІ-ХІІ століть. У ній здавалось, ніби господарі вийшли на полювання, а ти подорожній, що зайшов ненадовго відпочити. Ковалі та гончарі одразу під музеєм демонстрували своє мистецтво. Феєричним був виступ львівського акапельного гурту «Марвінок» (виконують староукраїнські народні пісні).

Окремо варто розповісти про експозицію, спеціально підготовану до цього свята. ЇЇ представляла вчений секретар музею, кандидат історичних наук Наталя Білас.

Білас розповідає: «Якщо робити виключно археологічну виставку, то вона буде цікава тільки для спеціалістів. Наприклад, палеолітичні крем’янові вироби. Ну глянеш – камінь каменем. Ну оброблений. Ми ж вирішили відмовитися від традиційних виставок і засобами експериментальної археології спробували відтворити побут та економіку людей, що користувалися цими знаряддями, вплести археологічні знахідки у життєвий контекст, реконструювати від палеоліту до середньовіччя, чим експозиція закінчується».

Задум працівники музею реалізували славно. У лаконічній експозиції показали, де жили наші пращури, що носили, чим прикрашалися, як оброблявся кремінь, шкіра, дерево, як займались прядінням. Є інтерактивні експонати, до яких можна торкатися, спробувавши власноруч, наприклад, виготовити муку з використанням зернотерки (це один плаский широкий камінь і один маленький круглий, яким зерно й розтиралося).

Ознайомитися з експозицією можна у будь-який день окрім суботи. У музеї планують продовжувати працювати в тому ж дусі. Директор музею зазначив: «Плануємо розвиватися, робити інтерактивні проекти та ярмарки. У суботу в нас буде мистецький ярмарок, на якому зберуться гончарі і ковалі, безліч інших митців. Можна буде повправлятися зі стародавньою зброєю, постріляти з лука чи арбалета. Запрошуємо і вас до нас на ярмарок у Винники», – сказав Ігор Тимець.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути