chrome firefox opera safari iexplorer

Історико-краєзнавчий музей у Винниках завойовує відвідувачів інтерактивом

08 липня 2011 о 14:46

Директор Історико-краєзнавчого музею м. Винники Ігор Тимець розповідає, що працівники музею готувалися до ювілею довший час і дуже старанно. Багато чого вдалося зробити пришвидшеними темпами завдяки підтримці прихильників і меценатів, оскільки державного фінансування катастрофічно не вистачає: «Кошти були мізерні. На стільки, що і говорити нема про що. Ми у цьому році на поточний ремонт на рік часу (на два будинки і 2 машини) отримали 15 тис. грн. Тож можете собі уявити. Те, що ви бачите – ті об’єми роботи, які ви бачите, все це силами працівників і друзів музею», – зазначив директор.

А бачилося дбайливо відремонтоване приміщення, естетичні і затишні експозиційні зали, доглянуте подвір’я і усміхнені гості, що святкували круглу дату разом з музеєм.

У цей день відбулося відкриття реконструйованої хати стародавніх русичів ХІ-ХІІ століть. У ній здавалось, ніби господарі вийшли на полювання, а ти подорожній, що зайшов ненадовго відпочити. Ковалі та гончарі одразу під музеєм демонстрували своє мистецтво. Феєричним був виступ львівського акапельного гурту «Марвінок» (виконують староукраїнські народні пісні).

Окремо варто розповісти про експозицію, спеціально підготовану до цього свята. ЇЇ представляла вчений секретар музею, кандидат історичних наук Наталя Білас.

Білас розповідає: «Якщо робити виключно археологічну виставку, то вона буде цікава тільки для спеціалістів. Наприклад, палеолітичні крем’янові вироби. Ну глянеш – камінь каменем. Ну оброблений. Ми ж вирішили відмовитися від традиційних виставок і засобами експериментальної археології спробували відтворити побут та економіку людей, що користувалися цими знаряддями, вплести археологічні знахідки у життєвий контекст, реконструювати від палеоліту до середньовіччя, чим експозиція закінчується».

Задум працівники музею реалізували славно. У лаконічній експозиції показали, де жили наші пращури, що носили, чим прикрашалися, як оброблявся кремінь, шкіра, дерево, як займались прядінням. Є інтерактивні експонати, до яких можна торкатися, спробувавши власноруч, наприклад, виготовити муку з використанням зернотерки (це один плаский широкий камінь і один маленький круглий, яким зерно й розтиралося).

Ознайомитися з експозицією можна у будь-який день окрім суботи. У музеї планують продовжувати працювати в тому ж дусі. Директор музею зазначив: «Плануємо розвиватися, робити інтерактивні проекти та ярмарки. У суботу в нас буде мистецький ярмарок, на якому зберуться гончарі і ковалі, безліч інших митців. Можна буде повправлятися зі стародавньою зброєю, постріляти з лука чи арбалета. Запрошуємо і вас до нас на ярмарок у Винники», – сказав Ігор Тимець.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути