chrome firefox opera safari iexplorer

До 200-річчя М.Костомарова буде створено історико-краєзнавчий комплекс. Фото

17 травня 2012 о 12:58

У середу в селі Дідівці Прилуцького району Чернігівської області за ініціативи заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка та народного депутата України Валерія Дубіля відбулися заходи з нагоди вшанування 195-річчя від дня народження видатного українського історика, мислителя, громадського діяча Миколи Костомарова.

Як відомо, два роки тому Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» спільно з народними депутатами України Валерієм Дубілем та Іваном Куровським започаткували громадську акцію «Микола Костомаров повертається на Чернігівщину».

Її мета –  відновлення музею-садиби Миколи Костомарова у селі Дідівці, до якого входять будинок, в якому історик прожив десять років, криниця, церква та паркова частина. Відтворення музею-садиби відомого українського діяча відбувається лише в рамках громадської акції. Наукову-дослідницьку та історико-архітектурну частину проекту здійснює заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов.

Борис Дєдов розповів та показав народним депутатам, журналістам і присутнім жителям села про хід реставраційних робіт в будинку Костомарова. Зокрема, у будівлі було змінено дах, у багатьох кімнатах покладено дерев’яну підлогу, укріплено стіни, встановлено вікна з грубим склом, виготовленим в стилі ХІХ століття тощо.

Після оглядин, ініціатор проекту М.Томенко констатував, що роботи йдуть не так швидко, як хотілося, але «ключова річ зроблена – садиба врятована». За його словами, якби два роки тому вони з колегами-депутатами не взялися за відбудову садиби, важко сказати, щоб від неї залишилося.

Сьогодні багато експертів і фахівців підтримують відновлення будинку українського класика та створення у Дідівцях історико-краєзнавчого комплексу, однак, на жаль, фінансово цим опікуються лише М. Томенко і народні депутати Валерій Дубіль та Іван Куровський.

За словами М.Томенка, «сьогоднішня дата, на жаль, не помітна і не потрібна владі». «Однак ми оптимісти і сподіваємося, як і обіцяли, музей завершити, тим більше, що задачу мінімум до 195-річчя Миколи Костомарова ми виконали: зберегли цей об’єкт, законсервували і крок за кроком будемо його відроджувати», — наголосив він.

У 1967 році весь світ відзначав 150-років з дня народження Миколи Костомарова. 

Микола Томенко висловив сподівання, що з нагоди 200-річчя історика ЮНЕСКО оголосить 2017 рік – роком Миколи Костомарова у світі.

Позитивним є той факт, що місцеві фахівці та експерти долучилися до роботи стосовно майбутньої наповненості залів будинку-музею.

Планується зробити кімнату відомих людей, які тут жили і творили. Очевидно, одна з ключових експозицій буде Микола Костомаров і чернігівські вчені, художники, інтелектуали, які творили у другій половині ХІХ століття».

Також в новій музейній установі належне місце буде віддано роботі Кирило-Мефодіївського братства. Він нагадав, що серед багатьох творів митця і сьогодні залишається актуальною «Книга буття українського народу», яка стала одним з основних документів Кирило-Мефодіївського братства, через діяльність якого і Тарас Шевченко, і Микола Костомаров, й інші визначні діячі були відправлені у заслання.

«Цю книгу треба пропагувати, бо багато ідей, які там зафіксовані, актуальні і для нинішньої України», — висловив сподівання М. Томенко.

В свою чергу народний депутат Валерій Дубіль теж поділився планами щодо розбудови музейного комплексу. Він нагадав, що два роки тому тут було презентовано проект церкви Преподобної Параскеви Сербської та встановленню і освяченню пам’ятний Хрест на знак започаткування відтворення церкви. Він повідомив, що вже на сьогоднішній день є весь необхідний матеріал для будівництва. «Уже заготовлена деревина для  будівництва церкви та альтанки. Сподіваюся, що протягом одного-двох місяців зробимо фундамент і далі будемо ставити коробку», — сказав він.

Присутній на заході заступник директора Інститут літератури Сергій Гальченко зауважив, що «те, що Микола Костомаров повертається на Чернігівщину – ознака прояву високої культури».  Він повідомив, що Академія наук й Інститут літератури докладе усіх зусиль, щоб на цьому місці був справді музей, а не щось, на зразок кімнати з плакати. «Це буде справжній музей автентичних експонатів насамперед місцевого походження з різноманітними виданнями, копіями документів тощо.

«Отож, завдання мінімум – найближчим часом завершити відновлення робіт у садибі, де повинен запрацювати музей, а максимум – до 200-річчя Миколи Костомарова створити на цьому місці історико-краєзнавчий комплекс», — резюмував ініціатор заходу Микола Томенко.

Як виглядає садиба сьогодні

Проект майбутнього історико-краєзнавчого комплексу

Микола Томенко та Валерій Дубіль під час урочистей

«Рідна країна»

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі