chrome firefox opera safari iexplorer

До 200-річчя М.Костомарова буде створено історико-краєзнавчий комплекс. Фото

17 травня 2012 о 12:58

У середу в селі Дідівці Прилуцького району Чернігівської області за ініціативи заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка та народного депутата України Валерія Дубіля відбулися заходи з нагоди вшанування 195-річчя від дня народження видатного українського історика, мислителя, громадського діяча Миколи Костомарова.

Як відомо, два роки тому Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» спільно з народними депутатами України Валерієм Дубілем та Іваном Куровським започаткували громадську акцію «Микола Костомаров повертається на Чернігівщину».

Її мета –  відновлення музею-садиби Миколи Костомарова у селі Дідівці, до якого входять будинок, в якому історик прожив десять років, криниця, церква та паркова частина. Відтворення музею-садиби відомого українського діяча відбувається лише в рамках громадської акції. Наукову-дослідницьку та історико-архітектурну частину проекту здійснює заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов.

Борис Дєдов розповів та показав народним депутатам, журналістам і присутнім жителям села про хід реставраційних робіт в будинку Костомарова. Зокрема, у будівлі було змінено дах, у багатьох кімнатах покладено дерев’яну підлогу, укріплено стіни, встановлено вікна з грубим склом, виготовленим в стилі ХІХ століття тощо.

Після оглядин, ініціатор проекту М.Томенко констатував, що роботи йдуть не так швидко, як хотілося, але «ключова річ зроблена – садиба врятована». За його словами, якби два роки тому вони з колегами-депутатами не взялися за відбудову садиби, важко сказати, щоб від неї залишилося.

Сьогодні багато експертів і фахівців підтримують відновлення будинку українського класика та створення у Дідівцях історико-краєзнавчого комплексу, однак, на жаль, фінансово цим опікуються лише М. Томенко і народні депутати Валерій Дубіль та Іван Куровський.

За словами М.Томенка, «сьогоднішня дата, на жаль, не помітна і не потрібна владі». «Однак ми оптимісти і сподіваємося, як і обіцяли, музей завершити, тим більше, що задачу мінімум до 195-річчя Миколи Костомарова ми виконали: зберегли цей об’єкт, законсервували і крок за кроком будемо його відроджувати», — наголосив він.

У 1967 році весь світ відзначав 150-років з дня народження Миколи Костомарова. 

Микола Томенко висловив сподівання, що з нагоди 200-річчя історика ЮНЕСКО оголосить 2017 рік – роком Миколи Костомарова у світі.

Позитивним є той факт, що місцеві фахівці та експерти долучилися до роботи стосовно майбутньої наповненості залів будинку-музею.

Планується зробити кімнату відомих людей, які тут жили і творили. Очевидно, одна з ключових експозицій буде Микола Костомаров і чернігівські вчені, художники, інтелектуали, які творили у другій половині ХІХ століття».

Також в новій музейній установі належне місце буде віддано роботі Кирило-Мефодіївського братства. Він нагадав, що серед багатьох творів митця і сьогодні залишається актуальною «Книга буття українського народу», яка стала одним з основних документів Кирило-Мефодіївського братства, через діяльність якого і Тарас Шевченко, і Микола Костомаров, й інші визначні діячі були відправлені у заслання.

«Цю книгу треба пропагувати, бо багато ідей, які там зафіксовані, актуальні і для нинішньої України», — висловив сподівання М. Томенко.

В свою чергу народний депутат Валерій Дубіль теж поділився планами щодо розбудови музейного комплексу. Він нагадав, що два роки тому тут було презентовано проект церкви Преподобної Параскеви Сербської та встановленню і освяченню пам’ятний Хрест на знак започаткування відтворення церкви. Він повідомив, що вже на сьогоднішній день є весь необхідний матеріал для будівництва. «Уже заготовлена деревина для  будівництва церкви та альтанки. Сподіваюся, що протягом одного-двох місяців зробимо фундамент і далі будемо ставити коробку», — сказав він.

Присутній на заході заступник директора Інститут літератури Сергій Гальченко зауважив, що «те, що Микола Костомаров повертається на Чернігівщину – ознака прояву високої культури».  Він повідомив, що Академія наук й Інститут літератури докладе усіх зусиль, щоб на цьому місці був справді музей, а не щось, на зразок кімнати з плакати. «Це буде справжній музей автентичних експонатів насамперед місцевого походження з різноманітними виданнями, копіями документів тощо.

«Отож, завдання мінімум – найближчим часом завершити відновлення робіт у садибі, де повинен запрацювати музей, а максимум – до 200-річчя Миколи Костомарова створити на цьому місці історико-краєзнавчий комплекс», — резюмував ініціатор заходу Микола Томенко.

Як виглядає садиба сьогодні

Проект майбутнього історико-краєзнавчого комплексу

Микола Томенко та Валерій Дубіль під час урочистей

«Рідна країна»

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути