chrome firefox opera safari iexplorer

Музей видатних діячів української культури

  • вул. Саксаганського, 97
  • (044) 235-13-70
  • для дорослих – 15 грн, для учнів, студентів, пенсіонерів – 5 грн. Безкоштовне відвідування: для учасників та ветеранів Другої світової війни, Героїв Радянського Союзу, воїнів-афганців, військових строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, дітей-сиріт, інвалідів; щонеділі – для учнів та студентів; перший та третій четвер місяця – для всіх відвідувачів
Варто побачити: вінчальне вбрання Косачів, кам’яну вазу, привезену Лесею Українкою з Єгипту, вишиту подушку, подаровану Драгоманову та ін.
Про музей:

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського було засновано 1987 року в будинках, де наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців: Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького та Панаса Саксаганського.

Об’єднані давньою дружбою, спільними творчими інтересами, активною громадянською позицією, спрямованою на піднесення національної самосвідомості, ці родини створили унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали «Українським Парнасом». Він об’єднує три окремих музеї: Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького.

У 2007 році до його складу включено новий відділ – Музей «Іван Франко і Київ». Зараз
триває робота над упорядкуванням окремої експозиції музею Панаса Саксаганського, що
має розміститись у меморіальному будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і
театральний діяч мешкав із 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.).

Музей Лесі Українки

Тел.: (044) 289-16-51
Музей працює з 10.00 до 17.00. Вихідний – вівторок

До експозиції увійшли речі, що належали поетесі та її близьким, твори живопису (серед яких – прижиттєві портрети Лесі Українки та інших членів родини пензля Фотія Красицького), оригінальні витвори народного декоративно-вжиткового мистецтва середини ХІХ – початку ХХ століття, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту тогочасної епохи, а також невелика кількість реконструйованих за наявними зразками речей.

Музей Михайла Старицького

Тел.: (044) 284-37-63
Музей працює: з 10.00 до 17.00. Вихідний – вівторок

У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького. Експозиція складається з меморіальної квартири письменника і тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю і творчості нащадків корифея українського театру, та виставки «Творча і театральна діяльність Михайла Старицького».

Музей Миколи Лисенка

Тел.: (044) 289-02-91
Музей працює з 10.00 до 17.00. Вихідний – понеділок

Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби. Робочий кабінет митця відтворено, згідно з оригінальними фотознімками початку ХХ століття. Тут Микола Лисенко працював над операми «Тарас Бульба», «Енеїда», «Ноктюрн», останніми випусками «Музики до “Кобзаря”», обробками народних пісень тощо.

Фото з сайту http://mapia.ua

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути