chrome firefox opera safari iexplorer

На Байковому кладовищі відреставрують пам’ятник Лесі Українки

26 липня 2011 о 09:48

До 1 серпня — Дня вшанування пам'яті відомої поетеси — будуть завершені роботи з реставрації пам’ятника Лесі Українці та впорядкування меморіалу родини Косачів.

Про це повідомили «Рідній країні» директор Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького Наталя Терехова та завідуюча музеєм Ірина Щукіна.

Як відомо, у минулому році на Байковому цвинтарі на місці поховання Лесі Українки було вчинено акт вандалізму: по всьому периметру пам'ятника поетеси знищено його декоративне оздоблення — бронзову гірлянду з лаврів та квітів, традиційний символ народної шани.

З надгробка були вкрадені бронзові гірлянди. Фото gazeta.ua

Це оздоблення було невід'ємною складовою творчого задуму відомого скульптора, народного художника України Галини Петрашевич; сам пам'ятник, встановлений у 1939 році, є пам'яткою історії та культури.

На громадянській панахиді 30 липня 2010 року Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького виступив із закликом посприяти фаховою майстерністю, порадою чи коштами реставрації ушкодженого пам'ятника Лесі Українки та впорядкуванню меморіалу родини Косачів.

Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, на жаль, спромоглося тільки на відновлення гірлянди в гіпсі, матеріалі недовговічному та нестійкому до атмосферних впливів.

Високопрофесійне проведення реставраційних робіт пам'ятника (відтворення бронзової гірлянди) зголосився безкоштовно провести знаний скульптор, майстер по роботі з бронзою Володимир Щур (киянам добре відомі його роботи — пам'ятники Леоніду Бикову, Владиславу Городецькому, Олені Телізі; скульптурні зображення головних героїв п'єси М.Старицького «За двома зайцями» на Андріївському узвозі та ін.).

А відновленню первісного вигляду пам'ятки історії та культури в бронзі Музей завдячує допомозі небайдужих українців, громадських діячів Миколи Томенка та Миколи Даневича.

Як відомо, у цьому році ми відзначаємо 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-ліття створення нею геніальної драми-феєрії «Лісова пісня», що стала вершиною української драматургії.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути