chrome firefox opera safari iexplorer

Рівненщина і Волинь представили свої найкращі замки

20 вересня 2010 о 12:52

Журналісти та експерти вже мали змогу побачити ряд конкурсантів Хмельниччини та Чернігівщини, а 27-28 червня учасники прес-туру, спільно з ініціатором акції Миколою Томенком та партнерами акції в регіонах, відвідали Рівненську та Волинську області. Зокрема, журналісти побачили Палацовий комплекс Дубенського замку, Тараканівський форт та Луцький Верхній замок.

Перебуваючи на Рівненщині, гості мали змогу оцінити пам’ятку часів Середньовіччя – Дубенський замок та оборонну споруду ХІХ століття – «Тараканівський форт». Свідки багатьох історичних подій стіни Дубенського замку і нині зберігають пам’ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали. Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію, підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам'яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.

Дубенський замок

Оглядаючи Палацовий комплекс Дубенського замку, спільно з головою Дубенської райради Олександром Дехтярчуком, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко зазначив: «Дубенський замок є дуже цікавою пам'яткою історії з точки зору таємниць і легенд». Водночас, він наголосив, що даний об’єкт потребує уваги меценатів і спонсорів для того, щоб стати більш привабливим для іноземних туристів, особливо в контексті Євро-2012, та висловив сподівання, що реалізація акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» сприятиме як залученню таких меценатів до кожної конкретної пам’ятки, так і визначенню більш чіткої державної політики щодо збереження та відновлення українських замків і фортець. «Дубенський замок є одним з найменш досліджених в Україні, а тому ми, спільно з місцевою владою, повинні попрацювати над тим, щоб він став національним заповідником», — запропонував М.Томенко. На його думку, це дасть можливість залучити фахівців, які б на належному рівні провели археологічні розкопки та реставраційні роботи. Окремо Микола Томенко звернув увагу на те, що Дубно під землею пронизане печерами і підземними ходами, що теж можна використати для залучення туристів. «Підземне Дубно» могло б стати однією з «фішок» Рівненщини», — зауважив він.

Другою зупинкою для учасників прес-туру став Дубенський ліс, серед заростей якого, прихована від зайвих людських очей, розташована потужна фортифікаційна споруда кінця ХІХ століття – Тараканівьский форт. Дані укріплення були збудовані під керівництвом військового інженера-фортифікатора, генерал-ад'ютанта Едуарда Тотлебена як оборонна споруда на австро-угорському та німецькому кордонах. Офіційне відкриття Тараканового форту відбулося за участі Російського імператора Олександра ІІІ. Форт являє собою бетонно-земляне укріплення, виконане з застосуванням цегли, цементу, бутового розчину та має три поверхи над землею і стільки ж під нею. Чисельні тунелі, переходи, сховища, казарми і дотепер наповнені магічною аурою таємничості. Місцеві жителі розповідають, що раніше можна було підземними ходами вийти, навіть, до міста Дубно, а душі загиблих тут воїнів і досі привидами блукають порослими травою та деревами руїнами форту. На жаль, зараз споруда в аварійному стані. У зв'язку з цим активісти вільного козацтва та місцева влада закликають Міністерство оборони передати цей форт сільській раді, аби навести тут лад силами громади, однак, переписка триває вже кілька років, а справа так і не зрушилася з місця.

Вражає своєю величчю третій об’єкт екскурсії – один з найбільших і найдавніших на Україні замків та своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька – Луцький Верхній замок, який, між іншим, є один з фаворитів конкурсу. Цей величний замок, який нині зображений на зворотному боці 200-гривневої купюри, був побудований останнім князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340—1385 роках. В народі, а подекуди і в краєзнавчій літературі, цей замок ще називають Любартовим. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить його відмінним від усіх замків України. Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’їзну, Владичу та Стирову башти, оборонні мури, шляхетський та єпис копський будинки. Завдяки активній роботі керівництва замку, всі його споруди в гарному стані, окрім того, на території замку діють декілька виставок та музеїв, зокрема, музей друкарства, картинна галерея та унікальний в своєму роді музей дзвонів. А під час реконструкції замку під ним знайшли фундамент собору Івана Богослова, побудований за князя Любарта. В період панування Польщі, православний собор зруйнували католики. Під час презентації Луцького замку Микола Томенко спрогнозував, що ця пам'ятка неодмінно потрапить до півфіналу акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци».

Перебуваючи у Луцьку, учасники прес-туру мали унікальну змогу побувати на феєричному дійстві «Ніч у Луцькому замку» та проникнутися атмосферою часів розквіту цієї величної будови. Під час спільної прес-конференції Віце-спікера Миколи Томенка та Луцького міського голови Богдана Шиби, що передувала відкриттю фестивалю, Б.Шиба повідомив, що його проведення передовсім приурочене 925-й річниці міста Луцька, що відзначається у цьому році, а Микола Томенко, в свою чергу, він висловив захоплення тим, що «на території замка Любарта «оживає історія», адже завдяки таким арт-шоу, як «Ніч у Луцькому замку», все більше людей дізнається про цю чудову пам'ятку історії й архітектури» та закликав інші об’єкти взяти до уваги такий позитивний приклад.

В ході поїздки, відповідаючи на запитання журналістів стосовно оцінки успішності попередніх двох турів акції (нагадаємо, у 2007 році було визначено 7 історико-архітектурних чудес України, а в 2008 – 7 природних), Микола Томенко відмітив, що лише завдяки участі в акціях та просвітницькій і рекламній кампанії, що їх супроводжувала, в середньому потік туристів до тих об’єктів, що ввійшли в сімку кращих збільшився до 40%, а до об’єктів, що потрапили до півфіналу та є в числі 21 чуда – до 20%. «Це прекрасний результат, який ще раз доводить важливість та корисність таких проектів», — підкреслив він, водночас, відмітивши, що в для багатьох об’єктів питання належної інфраструктури залишається не вирішеним.

По завершенню поїздки, ініціатор та організатор акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» Микола Томенко зазначив, що кожен, із побачених об’єктів заслуговує бути представленим у півфіналі акції та побажав їм успіхів. Окрім того, ініціатор акції не виключив, що після її завершення буде окремо визначено 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців, зважаючи на різні «мотиваційні і стартові позиції цих об'єктів». Наразі, на перемогу претендують 137 об’єктів з різних куточків України, і цей перелік ще поповнюється. Варто також зауважити, що за ініціативи Миколи Томенка, 2010-й рік оголошено роком популяризації та збереження українських замків, фортець та палаців.

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути