chrome firefox opera safari iexplorer

Садибу першого архітектора столиці перероблять у готель?

28 жовтня 2010 о 10:28

Садибу першого головного архітектора столиці Андрія Меленського, яку він сам побудував ще у 1818р., хочуть перебудувати під сучасний готель на 4 поверхи.

Ще кілька місяців тому це була архітектурна пам’ятка початку ХІХ століття, а сьогодні огороджений зеленим парканом будівельний майданчик з котлованом та будівельною технікою посеред двору. За даними Київської організації Товариства охорони пам'яток історії та культури, садиба Меленського зареєстрована як житловий будинок і з 17 лютого 1994 року та перебуває під охороною держави під охоронним номером 69.

Як повідомив глава постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригінець, у списку узгоджених проектів реконструкції садиби Меленського немає. «Ні Київрада, ні Управління охорони пам’яток ніяких дозволів на будівництво і реконструкцію не давали. Всі роботи, що проводяться на території об’єкту, є незаконними і Управління охорони пам’яток сьогодні вже надало припис, аби будівельна компанія припинила свою роботу на архітетурній пам’ятці», — розповідає Бригінець.

Втім, на самих будівельників цей документ, вочевидь, мало подіяв — вони як і раніше продовжують інтенсивно стукати молотками по столітнім стінам архітектурної пам’ятки. Щоправда плакат, який повідомляє про проведення реконструкції нежитлової будівлі та переобладнання її в готельний центр, ближче до обіду таки зняли.

На питання кореспондента, що ж все-таки відбувається за двометровим парканом, охоронці кажуть, що то «секрет фірми». Між тим, в фірмі «Еліт Груп», яка розробила проект реконструкції садиби, коментувати те, що відбувається, відмовляються. Зокрема, Генеральний директор архітектурно-будівельної компанії Олександр Депутат заявив, що він зараз не в Києві, буде через тиждень і про будівництво на даному об’єкті говорити не готовий.

Місцеві жителі кажуть, що невідомі будівельники у дворі садиби Андрія Меленського хазяйнують ще з літа.

Довідка 

У будинку під № 13/11 по вул. Хорива Андрій Меленський жив близько 15 років: з 1818 року – до самої смерті 1 січня 1833 року. Це єдиний меморіальний об’єкт, пов’язаний з пам’яттю першого міського архітектора Києва, збережений до нашого часу.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути